Глава 16
Король помер. Хай живе король!
Це традиційне гасло підхопила вся Франція. Смерть одного правителя народжувала владу другого. Наступним королем став Філіп І, якому було всього сім років. Звичайно він не міг правити державою і тому регентом стала королева Анна. Його опікуном став також граф Фландрський Бодуен V, одружений із тіткою юного короля.
Оплакавши і поховавши короля Генріха, Анна покинула Париж і разом з дітьми переїхала в королівську резиденцію Санліс на 40 кілометрів північніше від столиці. Тут вона заснувала абатство Сан Венсена і побудувала невелику церкву.
Як і багато інших міст Франції, Санліс названий ім'ям племені галлів, що мешкав тут в античності. Римляни називали це поселення Civitas Silvanectium. У 987 році в санліському лісі впав з коня і розбився до смерті останній король з Каролінгів, Людовік V. Єпископ Адальберон Реймський скликав у Санлісі раду баронів, які назвали новим королем власника Санліса на ім'я Гуго Капет. Так Санліс став частиною королівського домену.
Санліс був маленьким містом і тому менш брудним, ніж Париж. Це подобалось родині Анни і юному королю Філіпу. Місто знаходилось серед густого лісу і природа заліковувала душевні рани. Війни між васалами на деякий час припинились і люди ставили це в заслугу Анні і молодому королю.
- Мамо, якщо я король, то чому Емма і Гуго мене не слухаються? - Питає Філіп. – Емма дражниться, а Гуго ще й б’ється.
- Так ти ж сам називав Гуго малявкою, пам’ятаєш? А я тебе попереджала, що він тобі віддячить.
- Але ж тепер я король.
- Добре. Я їм скажу, щоб вони називали тебе ваша величність, але і ти їх теж поважай.
Після цього Філіпу стало ще гірше. Емма і Гуго картинно розкланювались перед ним, казали «ваша величність», душились від сміху і тікали, але взагалі родина жила дружно.
Єпископ Шалонський Роже став архієпископом завдяки Анні і переїхав в Реймс. Їй стало зовсім самотньо.
Освітою дітей Анни займався монах абатства Сан Венсен Беллем де Жерве, який вчив їх латині і письму.
- Ваша величність. Назвіть мені по латині вислів «прийшов, побачив, переміг».
- Veni, vidi, vici. – Покірно каже Філіп.
- Добре. Тоді скажіть, як буде по латині «Поділяй і володарюй». - Просить монах Беллем де Жерве.
- Divide et impera, чи може imperо.
- Погано ви вчите латинь, ваша величність. - Поділяй і володарюй це фундаментальний принцип утримання влади в Римській імперії. Тепер ви маєте сто разів написати Divide et impera, щоб добре запам’ятати.
До Емми і Гуго вимоги монаха були менш суворі.
Королева Анна тепер мусила менше приділяти уваги дітям. В її обов’язки входило підписання багатьох документів, розгляд скарг і доносів, проведення королівської ради і знаходити компроміси між конфліктуючими сторонами. В неї з’явився добровільний радник і помічник граф Валуа Рауль де Крепі. Він поселився в покоях королівської резиденції і кожен день допомагав Анні.
- Вітаю вас, ваша величність. Як виспалися?
- Дякую, графе. Мені снилась моя країна Русь і матір. Я так скучила за нею.
- Важка корона у королеви, але така ваша доля. Сьогодні у нас знову скарга від герцога Аквітанії. Він вважає себе обділеним при розподілі спадку.
- Розглянемо і спробуємо знайти компроміс. Нагадаємо йому, що жадоба це страшний гріх.
Так пройшло пів-року. Одного разу Валуа зустрів Анну в нічній сорочці і не стримався.
Він обійняв її і почав цілувати. Вона вперлася руками йому в груди.
- Рауль! Не забувай, я королева!
- Я кохаю тебе, Анно. Я так палко тебе кохаю!
- Ви одружений, графе. Не боїтесь відлучення від церкви?
- Заради тебе я готовий на все! Я полюбив тебе з першого погляду і знаю, що я тобі теж не байдужий. Я служив королю Генріху лише заради тебе.
Анна пригадала, як граф Валуа Рауль де Крепі підтримав її в горі по смерті сина Роберта. Цей могутній непокірний васал став слухняним через неї?! Він стоїть на колінах біля її ніг?! Анна ослабила спротив і відповіла на його поцілунки.
- Лише раз, лише один раз. – Казала вона собі, лежачі в ліжку поряд з графом Валуа.