Глава 8 Одруження і коронація

Глава 8

Одруження і коронація

1

Весілля відбулось вже на наступний день - король поспішав. Ранком з’явився пронира Роже і почав розказувати про майбутню церемонію: клятву вірності, обмін кільцями, проповідь і молитву архієпископа.

- Святий отче Роже. Ви не могли б знову нагріти мені води в діжку?

- Ваша воля для мене закон!

- А потім запросіть до мене короля. Я маю з ним поговорити.

Коли все було виконано, в келію зайшов король.

- Я радий вітати вас, чарівна Анна. Ви добре виспались? Може вам чогось треба?

- Все чудово, ваша величність. – Анно скромно опустила додолу очі. - Я маю до вас делікатну розмову і одне прохання.

- Для вас я виконаю, все що завгодно! – Вигукнув король.

- Справа в тому, що руси виховані у грецькій і візантійській культурі. Може ви читали про грецькі терми, візантійські бані? Перед весіллям всі купаються у воді з духмяними травами. Ви не могли б прийняти тут ванну?

Генріх чекав чого завгодно, але не цього. Він вагався.

- Ви мені обіцяли, ваша величність, виконати моє прохання. Я допоможу вам роздягнутись.

Не чекаючи відповіді Анна обережно почала розтібати гудзики камзола.

Генріх підкорився. Залишившись голим, Генріх заліз в теплу воду діжки, а Анна почала мити йому голову, груди, плечі. Вона поливала його з глечика і Генріх відчув не земне блаженство. Ніжні дівочі руки пестили його тіло і збудження короля передалось Анні.

- Встаньте, ваша величність. Я помию вам спину.

Генріх встав і Анна побачила гарне чоловіче тіло, що тремтіло від пристрасті.

Закінчивши мити, Анна витерла тіло Генріха рушником і допомогла одягнутись. За весь цей час король не промовив ні слова.

- Вам сподобалось, ваша величність? – Анна знову опустила додолу очі.

- Це було неперевершено, моя кохана!

Генріх обійняв Анну і вперше поцілував.

Сама церемонія весілля відбулась так, як розказував єпископ Роже. Король в урочистому вбранні під руку з Анною в довгий білій сукні пройшов повз придворних до вівтаря архієпископа. Кожен зачитав клятву вірності ділити горе і радість доки їх не розлучить смерть. Генріх одягнув на палець Анні золоте кільце з діамантом, а вона одягнула йому.

Архієпископ Готфрід Ам’єнській прочитав молитву і промовив.

- Віднині ви підете по життю рука об руку. Я оголошую вас чоловіком і дружиною. Поцілуйте один одного.

В соборі прозвучали вітальні вигуки.

- Віват, король! Віват, королева!

По черзі вітати підходили герцоги Нормандії, Бургундії, Ельзаса, Лотарінгії, Шампані, а останнім підійшов граф Валуа Рауль де Крепі.

- Я вітаю вас, ваша величність і вас ваша світлість з одруженням. – Промовив граф, не відводячи погляду від Анни і вона це помітила.

Король Генріх вийшов з собору з Анною і площа зустріла їх радісним ревом. Частування для народу вже було приготовано прямо на площі.  Радісні веселощі охопили весь Реймс.

Весільний банкет проходив в залі прийомів архієпископа. Вино текло рікою. Слуги не встигали розносити тарілки з бараниною, м’ясом диких кабанів, оленів, рибою. Одних курей і качок було зарізано більше трьохсот штук. Один вітальний тост змінював другий. Лише граф Валуа Рауль де Крепі майже нічого не їв, а лише пив вино і не зводив з Анни очей. Він відчував, що закохався.

Анна теж майже не їла і схвильовано думала, як пройде її перша шлюбна ніч. Генріх навпаки був збуджений і веселився досхочу, час від часу, поглядаючи на Анну. Він вже уявляв, як зніме з неї весільний наряд, як буде цілувати її губи і груди і, як отримає з нею дику первозданну насолоду кохання.

Веселили гостей співаки і трубадури. Жонглював кульками фокусник, відпускав дотепні і непристойні жарти королівський блазень. Близько опівночі король Генріх встав і всі гості піднялись. Архієпископ Готфрід Ам’єнській знову прочитав молитву і промовив.

- Король з дружиною йдуть відпочивати.

Всі поклонились королю і Генріх з Анною вийшли із зали. У опочивальні Генріх сказав:

- Лягай в ліжко, кохана. Я скоро повернусь.

Король вийшов. Він цінував дівочу соромя’зливість і не хотів перетворювати першу шлюбну ніч на згвалтування. Анна, сильно хвилюючись, почала роздягатись і залізла під ковдру. В кімнаті було тихо, але Анні здавалось, що  навіть в кожному кутку чути, як б’ється її серце. Генріх зайшов, швидко роздягнувся і голим ліг поруч. Кілька секунд вони лежали нерухомо. Потім король пригорнув до себе Анну і почав цілувати її чоло, очі, губи. Анна відчула, як пахне волосся Генріха духмяною травою, яку вона поклала  у воду, коли його купала. Раптом він стягнув з неї сорочку і він почав цілувати її груди. Руки Генріха пестили все її тіло. Досвідчений чоловік грав з нею, як кіт з мишею перед тим, як з’їсти. Несподівано Анна втратила самоконтроль і злилась в поцілунку з Генріхом. Саме в цей момент Генріх майже без болю увійшов в неї і світ перестав для них існувати. Анна лише здригнулася і по всьому тілу прокотилась хвиля блаженства.  Вона отямилась лише тоді, коли Генріх ліг поруч з нею і обійняв лівою рукою. Тільки тепер вона насмілилась провести рукою по його оголеному тілу і відчула тверді м’язи натренованого воїна, що з дитинства не розставався з мечем.