Сигари з віскі в опівночі (частина друга)

-- Не очікувала побачити саме вас Артеме Семеновичу.

-- А я попереджав тебе. В тебе була чудова можливість почати нове життя життя, але ти захотіла вкоротити його. Ти ж розумієш, що більше не повернешся в університет. В тебе є два варіанти...

-- Артеме Семеновичу, досить драматично говорити, ви не на лекції, - сказала Настя.

-- Тоді, пропоную долучитися до гри. 

-- Гаразд, - погодилася, сідаючи за стіл. 

-- І що ти зробила з моїм улюбленим психом, - уїдливо спостерігав за Єгором, як він починав хвилюватися, - тільки поглянь на нього! Єго-о-ре, ми тут! Він не просто стривожений, в ньому росте страх і хвилювання поширюється геометричною прогресією. Дякую Насте, що полегшила мені мою роботу, своєю присутністю. Бачив би ти себе, коли вона зняла капелюх. 

З кожним сказаним словом Аса, Настя все більше відчувала свою провину, перед Єгором. Через неї Ас морально пригнічував Єгора, натиснув на больову точку. 

-- Не слухай його, - вирвалося з вуст Насті. 

-- Тобі бажано не втручатися і мовчки сидіти, - холодно та сурово сказав Єгор, що в неї серце в п'яти провалилося. Ніколи вона не бачила його в такому стані, раніше то була агресія та ненависть, зараз - справжнє хвилювання під прикриттям чудовості. Злість заволодівала кожною клітиною його тіла. Він звинувачував себе, що не зміг протистояти Настині впертості і піддався пустим почуттям; за слабкість, яку проявив перед нею. 

-- Чудовий аналіз, втішили своє самолюбство і вирішили, що тепер я не здатний на хорошу гру - помиляєтесь! Ви праві, я не в захваті, що Настя не послухала мене, але це не має ніякого відношення до гри. 

-- Чудово, Ковальчук, вставиш своє слово в нашу дискусію? 

-- Ні, - вона відчувала себе жалюгідно.

Я зруйнувала себе в його очах. Раніше я була розсудливим та адекватним гравцем, зараз я жалюгідна істеричка. В цю мить мій професіоналізм зник, не давши можливість заявити про себе. І чим я зробила краще? Якщо він зірветься знову, буду винною лише я. Вибач Єгоре, вибач! 

Те що Настя відчувала провину, Єгор помітив, але не став послаблювати свою серйозність. Його задача ускладнилася вдвічі: окрім гри з Асом, потрібно тримати Настя в напрузі, щоб вона більше нічого не зробила.

-- Дилер буде через хвилину. 

Єгор непомітно видихнув з полегшенням, коли побачив, що Ас вибрав дилером одного із його людей. Єгору не потрібно було підтасовувати карти, йому потрібна справжня гра. Гра почалася з ставок грошима. 

Північ. Запах сигар стає нестерпним, а віскі втрачає свій смак і стає звичним. Зазвичай алкоголь дурманить розум і спонукає до дії, але для Єгора алкоголь став другою валер'янкою . За три години гри, вона втрачає свої заспокійливі властивості. На черзі емоції, саме їхня відсутність є головним секретом успіху. Але ліміт стримувати їх вичерпався. Вони заволодівають думками, ще один стакан віскі вже не вгамовує їх. Страх змінює спокій, а амбіції беруть владу над розсудливістю. Читати опонента стає, не то що тяжко, майже неможливо. Кожен його рух сприймається, як реакція на блеф. Кожна секунда роздумів вважається вічністю. Перебирання фішок - це обсесивно-компульсивний розлад, під час блефування, чи дія для полегшення роздумів. Руки пітніють, карти здаються тяжкими, не дивлячись на нікчемну пару. А твій опонент не зводить з тебе погляду намагаючись зазирнути в самісіньку душу... і нічого там знаходить. Так покер робить тебе бездушний, холодним, жорстоким, змушує робити холодний аналіз опонента, відкинувши власні вподобання та амбіції, звертати увагу на на кожну деталь. Люди роками грають з іншими гравцями і не можуть вивчити їхню манеру гри. Опонент зробив рейз, в половину пота. Що це може означати: він монстр, чи має сильні руки, чи таким чином позбувається опонентів з слабкою рукою. Чек - безкоштовна можливість побачити наступну карту, чи вселити в думки опонентів, що його карти не потрібно сприймати серйозно, потім піти з ними в Ол-Ін. Ви навіть не уявляєте наскільки багато таких нюансів, і їх пізнаєш шляхом спроб і помилок. Але в Єгора немає часу для спроб і немає можливості помилитися. Один хід, одна спроба, одне слово серед тисячі варіантів. Варіантів безліч, правильний - один. Комбінаторика та теорія ймовірності відіграють свою роль. Чіткий та холодний аналіз, без каплі надії. 

-- Анастасіє, ваш хід, - насолоджувався її розгубленістю, її наляканим виглядом, який вона намагалася подолати, знаючи про нікчемність її рук. 

-- Пас, - скинула карти. 

-- Пас, - підтримав Єгор. 

-- Мені подобається твоя манера гри, - сказав Ас. - Особливо я отримую задоволення, коли ти поглядаєш на Настю. Так незвично тебе називати Настею, п'ять років ти для мене Ковальчук. Не суть. Єгоре, ти так хвилюєшся за якусь дівчину, що готовий програти мені, знову. 

-- І що? А ви так хвилюєтесь, коли блефуєте, що ваш обсесивно-компульсивний розлад не може витримати, щоб не доторкнутися до пульсуючої вени на лівій скроні. Ой, це був ваш секрет? Вибачте професоре. Як вам більше подобається: Артемчик чи Артем, серйозності додоє. 

Напруга зростала, кімнатою заволодів запах сигар. 

Все, мені набридло! З цієї секунди я не буду стримуватися. Як я могла піддатися емоціям під час гри. Це мій опонент, такий як і всі інші. Я повинна реабілітуватись в очах Єгора і показати Асу на що я здатна. Давай Пікова Дама, прокидайся!

Єгор відчув енергетику, яку почала випромінювати Настя - впевненість. Вона випрямила постать, поклала руки на стіл і була готова до наступної роздачі. 

Такою ти повинна бути, а не тією ким я намагався тебе зробити. Ти вже ніколи не будеш ховатися за моєю спиною без потреби. Я не мав права відбирати в тебе твою силу та впевненість. Нова гра з тобою, і без тебе я не зможу виграти. Ти моя надія і джерело сили. Дякую, що ти тут, поряд.

Настя та Єгор пересіклись поглядами і донесли думки один одного. Ця парочка виромінювала навіть сили та емоції, і ця енергетика розійшлася по всій кімнаті і витісняла могутність Аса. Три години гри, щоб зрозуміти: вони не обуза один для одного, а одне ціле.