Любов - це хімія

--Насть, ти готова?

--Звісно ж,  що ні.

--Запрошення на восьму вечора.

--А зараз південь, чому ти поспішаєш?

-- А тому, що ти ще собі будеш сукню вибирати, а це на довго.

--Все, поїхали.

Кожна дівчина Києва знає його, як молодого і успішного бізнесмена, якого вони мріють завоювати. В будинку, що на даний момент жила Настя, проживає багато незаміжніх багатих дівчат - доньки олгарів. Коли вони помічають його в цій місцевості, одразу проявляють підвищену активність: гуляють біля його машини, заходять разом в ліфт, просять допомогти. Але найголовніше те, що на його відмови, вони ще більше дуріють і захоплювалися ним. Цей день не був винятком: Єгор перший вийшов із квартири і чекав поки підійметься ліфт. В цей момент до нього підійшла дівчина і почала відверто фліртувати. Настя, коли вийшла з квартири і підійшла ближче, встигла зайти до ліфту. Вона одразу  насторожилася поведінкою тієї лялечки і не на жарт розлютилася. Єгор на це лише невинно посміхався, а від здивованого погляду, лялечка закотила очі під лоба і надула свої пишні губки.Настя не стала перегородкою на шляху лялечки - вона продовжувала фліртувати, не смішно жартувати.

Моя дівчинка ревнує?! Думаю, що ти так цього не залишиш. Не буду тобі заважати. О, вже спустились. Ну що, твій вихід Насте, а я вас покину, щоб не бентежити.

Єгор швидко вийшов із під'їзду, а Настя і дівчина повільно йшли. Тільки вона хотіла відчинити двері під'їзду, так Настя схвалила її за руку і прижала  до стіни і вони окунулися в тінь:

--Ей, красуне, тебе ніхто хороших манер не вчив? Так знай, ще раз подивишся в сторону мого Єгора, я тебе в порошок зітру.  Повір, я можу. Ти все зрозуміла? - все сильніше стискаючи її руку.

Настя була розгнівана і суровим поглядом пригнічувала її, що в лялечки, аж у п'ятах закололо.

--Так, пробач, - ледь вимовила вона.

--Молодець, красуня, - полегшила хватку і відійшла від неї.

Коли Настя сіла в машину, Єгор з посмішкою запитав:

--Ти чому так довго?

--З'явилася невідкладна справа.

Місцеві красуні вже встигли помітити Настю і вона стала центром їхніх обговорень. Вони, ніби кинжалами протикали її своїми поглядами. А після цієї розмови, та лялечка точно розповість своїм подругам про Настю.

На ці слова Єгор лише посміхнувся, адже він зрозумів, що то була за справа, тому не став цікавитися подробицями і вирушив. Всю дорогу в нього не зникала посмішка, йому кортіло побачити Настю, яка погрожує і м'яко кажучи поперджує ту дівчину. Так, це його дівчинка, молодець, ще місяць спілкування з Єгором і вона буде не менш небезпечна ніж він. Від цієї думки він не міг сконцентруватися і щоразу поглядав на ню - серйозну і ще досі обурену поведінкою лялечки. Сама ж Наста не очікувала від себе такої реакції.

Ніколи не знала, що я настільки ревнива. Я навіть не розрахувала з якою силою прижала її.

-- Спершу вибираємо подарунок, потім тобі сукню.

-- Добре.

Що може бути гіршим,  ніж вибирати подарунки!? Єгор терпіти не міг цього,  проте Настя зацікавилася.  Вона всю дорогу думала про подарунок для Максима і його дружини.

--Єгор, скажи мені, що любить Максим і його дружина? - з надією запитала, бо сама навіть гадки не мала, що подарувати.

-- Не знаю, - холодно і байдуже відповів.

--Як "не знаю" ? Ти все життя знайомий з ним і не знаєш чим захоплюється ця родина?

--Справа в тім, що його дружина не розділяє його захоплення, тому я не знаю.

Після тривалих пошуків, вони вибрали подарунок і Єгор відвіз Настю до дорогого єлітного бутика. Назустріч вийшли дві дівчини, одягнені у відповідний одяг з назвою бренду.

--Ми чекали на вас.

--Їй потрібна сукня, пристойної довжини, яскравого кольору, щоб всі одразу помітили її поряд зі мною і щоб декольте було б не надто глибоким і відвертим.

--Добре.

Настя відійшла з консультанками до примірочної.

--Думаю, що з кольором він трішки перегнув, тому можна щось менш яскраве.

Єгор чекав ,коли вона вийде з переодягальні, сидячи на шкіряному дивані.

Численні примірки не задовольнили примхливий смак Єгора, тому Настя взяла ініціативу в свої руки.

--Єгор, я сама підберу собі сукню.

Вона взяла одну сукню і одразу пішла .

--Чорна? - незадоволено сказав Єгор.

--Так!

Це була довга вишукана сукня з не сильно глибоким розрізом на лівій нозі і з декольте серце. Настя вийшла з переодягальні і завмерла в очікуванні на його думку. Але Настя вже і без слів зрозуміла, що він скаже: його думки видав непреривний погляд сповнений задоволенням. Єгор підвівся і підійшов до неї, поклавши руки на талію:
-- Ти непевершена.

Біля котеджу Максима припарковано багато дорогих автівок бізнесменів, аристократів. Сьогодні там зібралася верхівка суспільства. Приємна музика, офіціанти підносять різні напої, фуршет,  - все, що любить аристократія. Максим та його дружина зустрічали гостей, поряд з ними стояла Аліса. Максим ні на хвилину не покидав її, але не забував і про дружину. До них підходить Діма зі своєю вагітною дружиною:
--Вітаю вас з річницею. Тату, мамо, - ви для мене показник справжнього і міцного шлюбу. Двадцять п'ять років ви разом і жодного разу не пожалкували про свій вибір, - від цих слів в Максима та Аліси перекрився доступ повітря, вони кинули необережний погляд один на одного. -  Обожнюю вас!
--Дякую синку! - сказала його мати і обняла його.
Максим це не оговтався від слів сина, так вони його зачепили за живе. Втрачені двадцять п'ять років, ви пройшли так швидко...
- Алісо Анатоліївна, а де Єгор , він взагалі прийде сьогодні? - запитала роздратовано дружина Максима.
--Так.
-- І як завжди сам? - Алісу це обрзило, адже вона так сконцентрувала на цьому увагу та голосно сказала, що всі одразу притихли та уважно прислухалися до їхньої розмови. - Ну так, я забула, що твій син не здатен на людські почуття.
--Він казав, що запізнитись. Обіцяв зробити сюрприз. 
--Знаємо, які в нього сюрпризи. 
Максим не витримав цього і наблизився до вуха дружини. Його цілюю було не образити дружину і дати їй натяк, щоб вона не говорила дурниць. Він прошепотів:
--Не потрібно ображати наших гостів, ти ж не хочеш, щоб всі чули про наші непорозуміння.
--Єгор - ,це непорозуміння Аліси, а не наше. 
Аліса відчувала тиск з боку дружини, їй хотілось пошвидше покинути їхню компанію і піти геть, де ніхто не обговорює її сина. Після тих, спеціальна голосно сказаних слів, всі поглядали на неї. І від цих поглядів і перешіптувань в її душі скребло, ніби кішки своїми кіхтями вцепилися в неї.
Максим виждав зручний момент, щоб піти до Аліси,  поки дружина говорила з іншими гостями. Максим підвівся на другий поверх, там стояла Аліса. 
--Не зважай на її слова, вона трішки перебрала з шампанським і не зрозуміла, що казала. Це не від щирого серця пролунали ті слова.
--Ненависть не щирою не буває. Чому ти прийшов сюди, тобі потрібно бути серед гостей, поряд зі своєю коханою людиною.
-- Так я зараз і стою поряд з нею, - підходячи блище, але Аліса машинально відходила від нього.
-- Максиме, краще іди до своєї дружини, - залишила його самого.