Розділ перший. Раймонда

– Сподіваюсь, Раймондо, ти розумієш, що тебе звільнено. Ти більше не моя особиста радниця.

Заява Ауреліано звучала абсурдно, особливо якщо враховувати те, з якою радісною усмішкою на вустах він це промовив. І це не враховуючи того факту, що ми з ним зараз кружляли у романтичному танці, і він притискав мене до себе так міцно, ніби я була вже його дружиною, а не однією з учасниць відбору наречених.

…Ще півгодини тому я вважала себе звичайною королівською радницею, що мала вийти заміж за чоловіка, якого ненавидить, і пожертвувати всім заради країни. Раміро, мій брат за документами, але по крові людина абсолютно чужа, погрожував розповісти всім, що я самозванка, не донька наших з ним батьків, а просто користуюсь титулом маркізи, брешучи всьому світі.

Та за цей короткий час змінилось все. Знайшовся мій рідний брат – Кіліан, король іншої держави! – сама я більше не була пов’язана своєю соромною таємницею, більше того, потрапила на відбір наречених, де боротимусь за серце короля Ауреліано, чоловіка, в якого давно таємно закохана. Чоловіка, який кликав мене заміж, коли я не могла погодитись!

А тепер він заявляє, що мене звільнено.

– Ваша Величносте, сподіваюсь, що це ви зараз так жартуєте, – гмикнула я.

– Зовсім ні!

– Ауреліано, – погрозливо протягнула я. – Ти не можеш викинути мене з роботи.

– Можу, Раймондо. Ти тепер принцеса іншої країни. Принцеса Елреї не може бути радницею деллейського короля!

Він закружляв мене у танці ще швидше, очевидно, розраховуючи на те, що я зараз забуду про все на світі і просто розслаблюсь. Ага. Не дочекається.

– Це неможливо! – прошепотіла я. – У мене купа обов’язків! Що буде з бюджетом?

– Я вже обрав варіант, який хочу затвердити…

– З прем’єр-міністром?

– Знайду нового, у мене є кандидатура замість Гуерри.

– З сиротинцями, якими я займалась!

– Доручу їх комусь іншому.

– Ауреліано! – обурилась я. – Ти не можеш так вчинити. Негайно відпускай мене з відбору. Я не можу лишити всі ці справи стороннім людям!

– Раніше треба було відмовлятись, – усміхнувся Ауреліано. – Тепер ти в числі моїх наречених. Отже, ніякої роботи.

От же ж… Паразит.

Мені довелось докласти чимало зусиль, щоб втримати вираз дуже щасливої нареченої на обличчі. Відібрати в мене улюблену роботу! Те, у що я вклала стільки часу та сил! Це ж треба було додуматись до такого! Як йому взагалі могло спасти на думку щось подібне!

Насправді мотиви Ауреліано, принаймні відкриті, я прекрасно розуміла. Громадянка іншої країни не може мати доступ до секретних справ Деллею, нашої країни. Щоправда, я прожила в Деллеї все своє життя і асоціювала себе тільки з ним, але ж це не означає, що Ауреліано може так просто перестрибнути через всі закони і дозволити мені займатись тим, чим і раніше!

– Ти така мрійлива та замислена зараз, – зронив король, повертаючись в черговому танцювальному па і підтягуючи мене до себе трошки ближче, ніж те дозволяли робити правила пристойності.

Що ж, плювати на правила. Ми з Ауреліано порушували їх неодноразово, тож чом би не зробити це ще раз? Щоправда, досі я не була в статусі його нареченої, і на нас не витріщалась така кількість людей, але то все деталі. Деталі, які нікого зовсім не цікавлять. Ну, окрім мене самої.

Ще один поворот, ще кілька танцювальних рухів. Король мовчав, і я скористалась цією можливістю, щоб зазирнути йому в очі. Думала, що зможу прочитати на його обличчі вердикт для себе, що він справді думає щодо мого працевлаштування, але замість цього залюбувалась прекрасними мужніми рисами. В його насиченого відтінку карих очах можна просто втонути. Хотілось запустити пальці у густе темне волосся, торкнутись губами його губ…

Ауреліано нахилився до мене ближче, аніж дозволяли це фігури танцю та правила його виконання, і прошепотів:

– Це про що ж ти думаєш, Раймондо, що так ласо дивишся на мене?

Я зашарілась. Ні! Якщо радниця короля ще могла зиркати на нього, мов на свою нічну фантазію, а потім вперто заперечувати свій потяг, то принцеса іншої держави повинна тримати себе в рамках. Тим паче, я Ауреліано знаю, він же на поцілунках не зупиниться, а я не зможу відштовхнути. Тепер, коли між нами не стоїть мій статус!

Зате є шість інших наречених, які, між іншим, дуже хочуть за нього заміж. Можливо, не всі, але принаймні частина з них.

– Раймондо, мені дуже подобається, як ти на мене дивишся, але ще півхвилинки, і я відкрию портал просто посеред зали, – трохи напруженим голосом промовив Ауреліано.

– Я лише хотіла питати, – я закусила губу, і король чомусь ще більше посерйознішав, – що я маю зробити, аби зрештою повернути собі свою роботу. Бо щось я не впевнена в тому, що інші радники, чи хто цим буде займатись, достойно впораються з бюджетом, сиротинцями і усім іншим.

– О, – всміхнувся Ауреліано. – Все просто. Ти маєш перемогти на відборі і вийти за мене заміж, Раймондо. А тоді, звісно ж, ти матимеш доступ до всіх папірців Деллею, до яких тільки забажаєш…

Ну, король… Хай начувається! Якщо для того, аби повернути можливість знов працювати та допомагати Деллею, мені треба вийти за нього заміж, то я це зроблю! Сім конкуренток на відборі? Нічого, впораюсь. Він ще не знає, з ким зв’язався.