Зранку, коли сонце піднялося над горизонтом, Раелгар і Ліна вирушили в новий шлях. Вони залишали позаду храм, залишали позаду все, що було частиною їхнього минулого. Тепер вони дивилися тільки вперед.
Але попереду була нова загроза. Незважаючи на їхній рішучий вибір і силу, що зростала з кожним днем, Раелгар і Ліна знали, що їхній шлях не буде легким. На їхньому шляху все ще стояли старі вороги, і нові труднощі могли з'явитися будь-коли.
Але вони були готові.
Вони вирушили до міста, де, як було відомо, знаходилися вороги Раелгара — люди, що прагнули помсти за його відхід. Це місто, яке стояло на межі двох світів — світу людей і світу магії, стало їхнім наступним пунктом.
— Вони не зупиняться, — сказав Раелгар, коли вони наближалися до міста, відчуваючи, як темна енергія вирувала навколо. — Але ми теж не зупинимося.
Ліна обернулась до нього, її погляд був твердо, рішучий.
— Ми разом, і цього достатньо, — сказала вона, і вона знала, що навіть якщо їх чекає боротьба, вони вистоять.
Місто, яке виглядало спокійно з відстані, було повне небезпек. Вони зайшли через потайні вулиці, намагаючись залишатися непоміченими, але відчували, як напруга повітрі посилюється. Магічні сили тут були сильні, і Ліна відчувала, як темна енергія стискає її. Це був їхній момент випробування — чи вистоять вони перед силами, що готові знищити їх.
Але в їхніх серцях горіла одна правда — вони були сильні разом. І це давало їм сили йти вперед, навіть коли їхні вороги були близько.