Коріння ч1
Пролог
— Зараз, Ваша Величносте. Глибокий вдих.Тужтесь.
Кієланія різко видихнула, тіло вигнулося. На мить подих збився.
— Зупиніться. Дихайте часто. Ще раз. Зараз.
— Довго… — видушила королева.
— Ще один поштовх. Останній.
Лора подалася вперед, голос став різкішим.
— Тепер тужтесь.
Крик розірвав простір. Напруга в тілі Кієланії відступила. Лора швидко прийняла немовля, перевірила дихання, рухи, колір шкіри. Гучний і сильний плач з’явився одразу.
— А ось і принц, — сказала вона.
Кутик її губ сіпнувся, та вираз миттєво змінився. Погляд затримався на рисах обличчя довше, ніж вимагав обов’язок.
Кієланія це помітила.
— Він потворний?
— Ні, звісно ж ні, — обнадійливо відповіла Лора. — Він схожий на пана Альберта.
— Покажи.
Лора завмерла лише на мить.
— Підійди, — пролунало з ложа.
Вона виконала наказ повільно. Королева прийняла дитину, притисла до грудей. Погляд ковзнув по чолу, щоках, вухах. Пальці затрималися, наче щось шукали. Вираз обличчя змінився. Розчарування виступило різко, без маски.
Кієланія простягнула немовля назад.
— Забери це від мене.
Якщо цей розділ торкнувся вас, дайте про це знати — коментар і вподобайка допоможуть історії прорости далі.
Відредаговано: 02.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
