Кордон в Європу

А ми застрягли на кордоні

А ми застрягли на кордоні — 
життя іде — ми стоїмо. 
Уже чекаєм скільки часу, 
коли його перетнемо. 
Через кордон не їхав тато — 
йому той пропуск не дали. 
Поїхав він назад до Львова, 
а ми лишилися з дітьми. 
Минуло майже три години, 
але ми досі стоїмо. 
Я з мамою не можем спати 
і дивимось оце "кіно". 
А діти сплять вже — 
їх будити 
і вкотре знову їм брехать, 
що їх чекають, ми потрібні. 
Вчергове бачити їх сльози 
і той безмовний крик в очах. 
Вони іще не знають волі, 
а вже застрягли на кордоні. 
Кордон цей тягнеться, лякає, 
і жоден пояснити не бажає — 
коли, куди і що робити? 
Їм все це просто не потрібне. Життя іде, війна іде, 
і тільки ми не ідемо. 
Продовжує свій рух і воля, 
і весь оцей широкий світ. 
І добре було б впасти долі, 
та ми застрягли на кордоні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше