– Давай 12!
– Може, 20?
– Ні! Лише 12, я сказав!
– А як відстрочку не получиш?
– Я розберусь! Квитки купляй!
Такі подібні діалоги
були в сім'ї ледь не щодня.
Та "голова сімейства" — тато
казав: "Все добре, я вже заяву їм подав".
І ось день Х, день переїзду —
всіх документи на руках,
і тільки татова заява
написана і не була.
Ми всі пройшли митні контролі,
зі Львова виїхати вже,
і тільки тато повернувся —
тепер свою відстрочку жде.
Відредаговано: 10.10.2025