22. Куди далі?

22. Куди далі?

Томас відкинувся на спинку пілотського крісла і шумно видихнув, відчуваючи, що сорочка прилипла до мокрої від поту спини. Ще й досі він був одягнений у святковий костюм та пальто, зняти яке зовсім забув. От і сходив, от і познайомився з Теонілою! Опинився не в гостях, а на орбіті планети за кермом старого, як світ, космічного корабля! Це тільки з його постійним нещастям він може так вкляпуватися у різні неприємності! І Томас мусив собі чесно зізнатися, що під час виводу корабля на орбіту він все-таки дуже перенервував, адже давно не сидів у кріслі капітана.

— Ми на орбіті, — констатував він, перемикаючи тумблери стабілізації. — Щити в нормі, на радарах наче нікого не спостерігається, ну, принаймні поки що, але підозрюю, що це ненадовго…

Теоніла поруч із ним нарешті розплющила очі, швиденько відстебнула паски безпеки і відразу ж схилилася над навігаційним комп'ютером.

— Ти можеш рацію, це точно ненадовго, — погодилася вона, і її пальці швидко залітали по клавіатурі. — У Корпорації сотні супутників стеження на низькій орбіті. Нас швидко засічуть, не можна тут залишатися.

Томас підвівся і нарешті зняв пальто і жбурнув його в куток на якийсь ящик, кинув погляд на свій наплічник, який валявся на підлозі біля входу в рубку. Звідти трошки висунувся краєчок штучної руки андроїда.

— Сподіваюся, що те, через що була сьогодні вся ця біганина і стрілянина, того варте, — похмуро сказав він. — Напевно, все-таки, твої камінці не просто брязкальця, Теоніло. Корпи рознесли твій елітний пентхаус на друзки і підняли бойові глайдери заради них. Що це за крудельне лайно ми з тобою веземо на борту?

Теоніла не відвела погляду від монітора, але знизала плечима.

— Я не знаю, Томасе. Присягаюся. Я знайшла їх на розкопках, і вони здалися мені просто дивними артефактами, дуже цінними, бо схожі на алмази. Їх треба ретельно дослідити. Але зараз точно не час влаштовувати наукові консиліуми, бо якщо ми не стрибнемо в гіперпростір у найближчі дві хвилини, нас розберуть на атоми прямо тут. Куди полетимо?

Томас задумався, швидко прокручуючи в голові варіанти.

— Додому мені дорога закрита, а тобі тим більше. У цій зоряній системі нас шукатимуть на кожному астероїді, не кажучи вже про планети, — Томас подивився на карту сектору, що тьмяно світилася на екрані корвета. — Нам потрібне місце, де юрисдикція «Аерос-Тек» не діє, або хоча б де на них усім наплювати.

— Нейтральна зона? — здогадалася Теоніла. — Пояс астероїдів?

— Саме так. Наприклад, станція «Террібліс», — Томас тицьнув пальцем у скупчення сірих точок на екрані. — Це стара шахтарська колонія, яку давно перетворили на тіньовий порт. Там повно контрабандистів, найманців і злочинців та втікачів з усієї галактики. Поліція та корпоративні патрулі туди офіційно не лізуть. Зможемо загубитися на деякий час, перевести подих, підремонтувати та підновити корабель, трохи закупити зброї і спокійно з'ясувати, що за камінці ти притягнула зі своїх розкопок.

— Гм, «Террібліс» підходить, — погодилася Теоніла, швидко вводячи координати. — Корабель і справді потребує оновлення. Навігатор тут старий, як сам космос, розрахунок стрибка займе хвилину-дві. Зараз введу координати, нехай розраховує.

Запанувала напружена тиша, яку порушувало тільки клацання клавіш під тонкими й ідеально наманікюреними пальцями Теоніли, а Томас у цей час уважно стежив за радаром.

І раптом на краю екрана з'явилася червона точка. Потім ще дві.

— Патрульні крейсери, — сухо повідомив він, сідаючи знову у крісло капітана. — Йдуть на перехоплення.

— Координати зафіксовано, — полегшено промовила Теоніла. — Давай, ми встигаємо!

Томас поклав руку на масивний важіль гіпердвигуна і штовхнув його вперед. Зорі за оглядовим склом миттєво розтягнулися в довгі сліпучі лінії, корабель важко здригнувся, і чорноту космосу змінило сіре марево гіперпростору.

Їх знову втиснуло в крісла, але цього разу вони не нервували так сильно, адже основна загроза залишилася позаду, у звичайному просторі. Томас повільно прибрав руки зі штурвала і потер обличчя.

— Здається, відірвалися, — втомлено промовив він.

Але розслаблятися було ще рано…

⭐Дякую за підтримку і коментарі⭐