Глава 5. Нарада директорів

Зала засідань на сороковому поверсі була наповнена напругою, яку можна було різати ножем. Рада директорів «Авеню-Архітект» обговорювала квартальний прибуток, але Адріан відчував на собі важкий погляд батька. Віктор ніби чекав приводу, щоб публічно принизити сина, вказавши на його «сімейну некомпетентність».

Коли черга дійшла до Адріана, він не став тягнути.

— Ми виконали план на 115%, — впевнено почав він, а потім додав з ледь помітною іронією: — І, до речі, панове, я хочу попередити, що незабаром моє сімейне становище зміниться. Питання, яке так гостро стоїть на порядку денному, вирішено. Наречена знайдена.

У залі на мить запала тиша. Віктор різко випростався в кріслі. Його очі налилися холодною люттю. Він знав, що Адріан робить це навмисно — щоб позбавити його козирів.

— Досить, — холодно перебив його Віктор. — Це особисте питання і воно не стосується діяльності компанії. Не варто виносити сімейні справи на загальне обговорення.

Він не дав Адріану відповісти, одразу повернувшись до іншого директора:

— Пане Марков, прошу, переходьте до звіту відділу логістики.

Адріан лише коротко кивнув, зберігаючи кам’яний вираз обличчя. Він домігся свого — він поставив батька перед фактом при свідках.

Коли засідання закінчилося і зал спорожнів, пролунав короткий наказ:

— Адріане. У мій кабінет. Зараз.

Віктор чекав біля панорамного вікна. Він не повернувся, коли син увійшов.

— Ти виставив себе клоуном, — тихо сказав Віктор. — Ти думаєш, це дає тобі перевагу?

— Я виконав умову, — відповів Адріан, зупинившись за кілька кроків. — Ти просив — я знайшов.

Віктор нарешті розвернувся, і в його очах Адріан побачив не радість, а підозру.

— Хто вона? З якої сім’ї? Я нічого не чув про заручини в нашому колі.

— Вона не з нашого кола, — відрізав Адріан. — Вона та, хто мене влаштовує. Ти хотів, щоб я одружився — я одружуся.

— Покажи мені її, — Віктор зробив крок вперед, його голос став вкрадливим. — Коли я познайомлюся з майбутньою невісткою? Я хочу бачити її на вечері в суботу.

Адріан відчув, як усередині все стислося. Субота. До неї було всього три дні.

— В суботу вона буде там. Сподіваюся, ти залишишся задоволений тим, кого обрав твій син.