Девід Воллес був не просто успішним бізнесменом, а справжньою легендою у світі фінансів. Високий, з ідеальною поставою, він виглядав як герой дорогого рекламного ролика: дорогий костюм, стильна зачіска і пронизливий погляд сіро-блакитних очей. Співробітниці компанії потайки зітхали, коли він проходив повз, а конкуренти заздрили його впевненості та харизмі. Але головне — він був сином власника найвпливовішої корпорації країни. Саме завдяки своїй працьовитості та жорсткому характеру Девід заслужив місце президента компанії.
— Аманда, зроби мені каву, — спокійно, але вимогливо промовив Девід, не піднімаючи очей від документів.
Дівчина, яка щойно розташувалася за своїм новим робочим місцем, різко підняла голову. Вона ще не встигла ознайомитися з обов’язками секретаря, а він уже роздає накази.
— Але я хочу, щоб вона була з молоком. Безлактозним молоком. І щоб була солодка, але без цукру, — додав він, повільно відриваючи погляд від паперів і зустрічаючись з нею очима.
Аманда закліпала, намагаючись осмислити його вимогу.
— Добре, — пробурмотіла вона й поспішила до кухні.
У невеличкій офісній кухні вона відкрила холодильник і витріщилася. Єдине молоко, яке там було, звичайне коров'яче.
— Чорт! — тихо прошипіла вона, ледь не тупнувши ногою. — У нього що, спеціальне меню?
Вона вирішила діяти розумно. Заварила найкращу каву, яку тільки могла, і подала її Девіду.
— Ось, ваша кава з безлактозним молоком, — вимовила вона, з легким сарказмом натякаючи на той факт, що молоко там зовсім не безлактозне.
Девід узяв чашку, зробив ковток і… несподівано підняв на неї погляд.
— Хм, смачно, — сказав він, трохи здивовано. — Ти поки що вільна. Менеджер покаже тобі твоє робоче місце.
Аманда полегшено зітхнула, повертаючись до свого столу. Вона ще не знала, що це був лише початок її випробувань у цій компанії…