Розділ 2. Скандальне знайомство

15:45. Аманда прийшла в компанію, тримаючись за голову. Її трохи нудило після вчорашнього, а синці під очима від недосипу красномовно свідчили про жахливу ніч. Щоб хоч якось приховати сліди втоми, вона наділа темні окуляри.

— Просто відсидіти співбесіду і піти додому, — пробурмотіла вона собі під ніс, глибоко вдихаючи.

За кілька хвилин до приймальні зайшла ще одна кандидатка – висока струнка блондинка в бездоганному костюмі. Вона була тим ідеалом, якого Аманда зовсім не хотіла бачити поруч у цей день. Дівчина глянула на неї оцінювальним, навіть презирливим поглядом, від якого у Аманді стиснулися кулаки.

— Доброго дня, — звернулася менеджер. — Хто піде першою?

Аманда рішуче піднялася, але в ту ж мить блондинка схопила її за плече і, обіпершись, різко встала.

— Я піду першою, — впевнено заявила вона, навіть не дивлячись на Аманду.

Минуло пів години. Двері відчинилися, і блондинка вийшла, випромінюючи самовдоволення. Вона підійшла до Аманди, схрестивши руки на грудях, і з нахабною усмішкою прошипіла:

— Дорогенька, з твоїм зовнішнім виглядом тобі не те що в секретарки – тобі в прибиральниці треба йти працювати.

Аманда стиснула щелепи, намагаючись стримати емоції. Вона мовчки підійшла до дверей, але…

Стоп!

Щось в її свідомості клацнуло. Вона різко розвернулася, рішучими кроками підійшла до Лізи і схопила її за волосся.

— Слухай, ти, блондинко недокрашена! Тебе хтось питав, ким мені краще працювати?! – загарчала вона, намотуючи пасмо волосся суперниці собі на пальці. – А тебе хтось питав твою думку?! Подивися на себе! Все повипирало, каблуки, а надушилася так, ніби тиждень не милася!

Ліза спробувала вирватися, але Аманда тримала її міцно.

— Відчепися від мене, стерво ненормальне! — заверещала вона, намагаючись відштовхнути Аманду.

У цей момент двері відчинилися, і до приймальні зайшов високий чоловік у дорогому костюмі. Його погляд випромінював холодну владу, а голос змусив обох дівчат завмерти на місці.

— Що тут відбувається?! — грізно запитав він, оглядаючи сцену перед собою.

Ліза миттєво відпустила Аманду, схопилася за волосся і, удавано розгублена, вказала на неї пальцем.

— Це вона! Вона мене схопила за волосся! Вона агресивна і неадекватна! — жалібно простогнала вона.

Чоловік обвів їх оцінюючим поглядом і без вагань вказав пальцем на Аманду.

— Виведіть її.

Аманда різко зиркнула на нього і, схрестивши руки на грудях, вигукнула:

— Слухай, ти! Ти хто такий, щоб мені тут вказувати?! Я й сама без твоєї охорони обійдуся!

Він звів брови, дивлячись на неї з викликом.

— Як ви смієте?!

— Та досить, досить, — зневажливо перебила його Аманда. — Тільки й вмієте, що кричати!

Вона зітхнула, відвернулася і впевнено рушила до ліфта, не звертаючи уваги на чоловіка, який, здається, був ошелешений її нахабством. Аманда натиснула кнопку і, кинувши останній погляд через плече, сказала:

— Ви ще про мене почуєте.

Двері ліфта зачинилися.