42. Каяття

- Допоможи мені, - Дорайн схилився над столом, дивлячись у карі очі навпроти. Айра вже міркувала звідки розпочати пошуки, але не змогла втриматися від колкості:

- А може не варто? Раптом вона сама винна?

У відповідь пролунало низьке грудне гарчання. Люди за сусіднім столиком вирішили за краще швидко піднятися з місця і піти, ледь побачили як очі демона почали наливатися криваво-червоним кольором. Айра напружилася, але просто спостерігала за другом, коли він виштовхнув слова через змінену гортань:

- Я попрошу вибачення у кожного робітника твого фонду, Айро, в усній та письмовій формі, тільки допоможи її знайти! Я гадки не маю як ти шукаєш тих жінок, але зроби це швидше!

Демонеса підвелася з місця:

- Тримай себе в руках, Дор. Нам потрібно у мій офіс, мені здається, що з її документами щось не чисто.

***

Фонд Айри розташувався на околиці Шедана, куди довелося їхати пів години. Телепортації у столиці були дозволені лише за спецдозволами, якого наразі в демонів не було. У магмобілі приватного візника демонеса з пристрастю детектива випитувала у друга важливі подробиці про Елері, намагаючись знайти більше зачіпок. Водій злякано косився на розлюченого демона і молився, щоб напад безумства накрив того за межами транспорту.

Стара триповерхова будівля теж була прикрашена. На деревах уздовж дороги розвішані яскраві стрічки, вазони рясніли квітами. Але світ для Дорайна забарвився у відтінки сірого, у думках залишилася лише одна яскрава пляма - зелені очі його Елері.

- Хіба ти сьогодні не збиралася зробити собі вихідний і зустрітися з тим пихатим демоном? — спитав чоловік, навіть не обернувшись, коли брязнув магічний дзвіночок над дверима. Він схилився над столом у приймальні, заповнюючи якісь папери. Визначив керівницю по стукоту каблуків, але слідом розібрав більш важку впевнену ходу.

Чоловік обернувся і завмер з відкритим ротом. "Пихатий демон" лише обдарував його байдужим поглядом, зараз Дорайну було байдуже на думку інших про себе.

- Привіт, Фред, - Айра посміхнулася, швидким кроком прямуючи до свого кабінету. На ходу вигукнула: - Знайди мені всю інформацію на Елері Міон. Дозволяю залучити всі канали.

- Д-д-добре, - промимрив чоловік і швидше чкурнув у сусідню кімнату.

Демони пройшли в маленький кабінет більшу частину якого займали полиці, заставлені книгами, теками та юридичними довідниками. Дорайн опустився на єдине крісло для відвідувачів і прикрив обличчя рукою, Айра зайняла своє місце за столом і швидко дістала магічну книгу. Цю річ вона ховала в секретному відділі столу і ніколи не витягла б при сторонньому, але своєму невдалому нареченому вона повністю довіряла.

- Елері Міон, - промовила над книгою. Порожні сторінки тьмяно замерехтіли й на них почали проявлятися слова. Дівчина схилилася над аркушами та уважно вчиталася в текст. Нахмурилася: - У загальнодоступних джерелах є лише те, що ти зумів роздобути. Втратила батьків у віці тринадцяти років, батько був сиротою, а батьки матері відмовилися від напівкровки, потім вона потрапила в Годамн. Після закінчення склала іспити й подалася на спеціалізацію цілительки. Одночасно працювала у третьому шпиталі, у міській лікарні та займалася волонтерством. Більше інформації про неї немає.

- Як немає? - Дорайн мимоволі підвищив голос. Айра навіть не підняла голови. У цьому кабінеті вона чула і гірші крики.

- Немає, - спокійно повторила вона. - Навіть немає документів про зарахування у Годамн. Магдоговори не треба реєструвати у спільному реєстрі Ізаріди, вони пов'язують людину з певним місцем.

- Але це державна академія, - дивувався демон.

- В цьому і справа, - Айра підвела голову і задумливо постукала пальчиками по столу: - Крім магдоговору її мали подати до реєстру, щоб нараховувався стаж, але... єдиний варіант, який я бачу - вона була оформлена в Годамн незаконно, за фальшивими документами. Адже її приймала Ліззі Лорвуд?

- Так. Ти з нею знайома?

– Не особисто, – демонеса зробила невизначений жест рукою. - Але чула про неї. І ми маємо спільного знайомого. Людину на ім'я Кларк Ранто. Ім'я звичайно не справжнє. Він спеціаліст з підробки документів. Потрібно зв'язатися з ним, можливо, він має інформацію або можливість її дістати.

- Так зв'яжися! - вишкірився Дорайн. Він схопився з місця, швидко підійшов до вікна, відчинив його і дістав цигарку.

- Зв'язуюсь, - пробурмотіла Айра. Вона взяла аркуш паперу, швидко написала на ньому запит і клацнула пальцями. Послання зникло зі столу.

- Так надто довго! - гаркнув демон. - Минуло вже понад три години з моменту її зникнення!

- Я розумію твої почуття, Дор, - спокійно промовила Айра. Хоча знала, що ніхто не вірить подібним словам. Демон смикнув плечем і відвернувся від подруги. А вона нагадала: - Телепатичний зв'язок прирівнюється до спроби захопити чужу свідомість. Це карається законом.

Дорайн нічого не відповів. Однією затяжкою змусив звернутися на попіл третину дорогої сигарети та глянув у небо. Навіть воно, насправді чисте та яскраво-блакитне, здалося йому сірим.

Відповідь надійшла за кілька хвилин. Айра схопила лист, що матеріалізувався на столі, і пробігла очима по рядках. Дорайн зачинив вікно і став за спиною дівчини, зчепивши пальці на спинці її крісла.