- Шановні судді!
Голос Ліззі Лорвуд, посилений магією, супроводжувався світловим сигналом для привернення уваги. Коментатор заткнувся на півслові. Арена зацікавлено затихла. Навіть ми з Дорайном здригнулися, обернувшись до завідувачки.
Через хвилину тиші з ложі долинув незнайомий чоловічий голос:
- Слухаємо вас, міс Лорвуд.
- Хочу оскаржити рішення суддів щодо дискваліфікації академії Годамн, - промовила жінка і над магічною ареною знову встановилася тиша. Я зацікавлено і з якимось внутрішнім тремтінням дивилася на рішучу завідувачку.
- Учениця академії Годамн, - почав неспішно суддя. І мені здалося, що у його тоні зʼявилася невпевненість, але чоловік продовжував: - Таїра Брант, порушила правила Фельських змагань і використала заборонене чаклунство. Які аргументи ви можете навести, міс Лорвуд?
- Таїра Брант використала «відьомський зір», - впевнено сказала Ліззі, не збираючись заперечувати те, що бачили всі. - Але це не може бути приводом для дискваліфікації у її випадку. У забороні використання відьомських ритуалів є кілька пунктів-виключень, які дозволяють застосування цього чаклунства. Перше - заклинання використано не на шкоду і без злого наміру, друге - воно пасивне і не торкається зовнішньої реальності, третє - воно обмежене в часі, четверте - відьомське чаклунство використовує спадкова відьма. Таїра Брант відьма у тринадцятому поколінні, вона мала право використати це заклинання.
Я різко вдихнула і зрозуміла, що не дихала весь час, поки жінка говорила. Відірвала погляд від її сухої шкіри, поцяткованої дрібними зморшками, і обернулася до ложі. Подумки промовляла: "змініть рішення, змініть рішення".
Вся наша секція затихла, очікуючи вердикту. Ліззі Лорвуд трималася з гідністю, з викликом дивилася на ложу, хоча нам не було видно людей і демонів, що там знаходилися. Тиша тривала кілька хвилин, напруга почала лоскотати нерви. Я кусала губи, а Геррі подряпав мені плече. Аж от нарешті пролунав голос судді.
- Ми врахували ваші зауваження, міс Лорвуд.
Знову тиша.
Раз. Два. Три удари серця.
Мені здалося, що я посивію на цьому турнірі.
- Академія Годамн може продовжити участь у змаганнях.
Я ледь не оглухла від криків учнів. На плечі переможно волав Геррі. Не втрималась і сама розсміялася, випускаючи напругу.
Дорайн схилив голову, висловлюючи завідувачці свою вдячність. Вона сказала:
- Це не для вас, - і вказала очима на щасливих дітей.
- У мене виникає відчуття, що сцена зі сваркою через нову програму навчання була дешевою виставою, - досить голосно промовила Зіта Грау, звертаючись до Анни Фори, але іронічно дивилася на мене. - Вам не здається, колего, що нас у якийсь момент обвели круг пальця?
- У мене це відчуття виникло ще під час відбору, - зітхнула замість Ганни міс Лорвуд. Вона торкнулася мого плеча, висловлюючи підтримку, посміхнулась і повернулася на своє місце.
Мені навіть стало соромно. Я перевела погляд на усміхненого ректора. Він лише знизав плечима й удав ніби взагалі не знає про що мова.
Зрештою судді віддали нашій команді два бали. Отже, ми вже на одиницю відстаємо від Голданарі та ще однієї академії. Все ж ми ще можемо поборотися за третє місце.
Оголосили четверте випробування.
Для шести команд на полі з'явилися шість столів із різноманітними інгредієнтами та казанок на вогні. А біля фінішу у великій мильній бульбашці завис у повітрі червоний кристал.
Завдання полягало в тому, щоб приготувати зілля, яке зможе захистити від дії мильної бульбашки. Без зілля увійти в цю мерехтливу сферу загрожувало опіками. Тому команді варто з'ясувати з чим вони мають справу і приготувати «протиотруту». Від використання будь-яких щитів міхур захищений, тобто просто не пропустить усередину.
Міа добре знала властивості трав та особливості приготування протиотрут та отрут. Вона часто залишалася зі мною на додаткові заняття, і приходила до оранжереї. Таїра у зв'язку з відьомським корінням так само любила зілля. Тому щодо цього випробування я навіть майже не переймалася. Геррі, не витримавши, зістрибнув з мого плеча і почав ходити по поруччях.
Декілька учасників поквапилися, наплутали з реактивами і тепер кричали, отримавши магічні опіки, які зійдуть безслідно за кілька хвилин. Але все ж їх мильні кулі лопнули, разом із кристалами. Голданарі та друга команда вже дістали кристали.
Олівер взяв на себе відповідальність випити зілля і зробити крок у мильну бульбашку. Наша секція затамувала подих і рахувала кроки студента. Раз. Два. Три.
Кристал у нього! Овації та наші заслужені три бали.
- Фінал, - прошепотів Дорайн.
- П'яте завдання проходитимуть три команди, - сказав знеособлений коментатор і оголосив список, в якому останнім значився Годамн.
Я не могла стримати посмішки, аплодуючи разом з усіма. Мені навіть не було сумно, коли запитувала:
- Голданарі не поступляться?
- Ні, - так само легко відповів Дорайн.
- І нас не врятують навіть три бали?