25. Скандал

Місце на першому поверсі було обрано невипадково. У цій частині будівлі коридор розширювався, утворюючи своєрідну простору нішу з великими вікнами з одного боку і дверима кабінетів з іншого. Тут розташовувалися не навчальні аудиторії, а приміщення для викладачів та працівників. Насамперед перед заняттями слід було зайти за журналом, звіритися з розкладом та планом навчання, і, звичайно, поговорити з колегами за філіжанкою кави.

За минулий час я жодного разу не бачила тут Дорайна. Але в перший робочий день нового тижня помітила статну фігуру демона за кілька кроків від викладацької кімнати.

- У тебе вигляд переляканий, - прошепотів Геррі й тицьнув мене лапою в щоку.

- А який він має бути? - пирхнула у відповідь, сповільнивши крок. Озирнулася, переконуючись, що Ганна Фора і кілька її постійних подруг йдуть за мною та щось жваво обговорюють. Найімовірніше, це були чергові новини про якусь ганебну історію зі столиці. У Шедані за вихідні встиг статися гучний скандал за участю демонів з різних партій, але я була захоплена планами підготовки до змагань і пропустила все повз вуха.

- Серйозний і рішучий, - Геррі навіть хвіст розпушив, подаючи мені приклад очікуваної поведінки. Я тільки підібгала губи та обхопила себе рукою поперек живота. Сумніваюсь, що з мене хороша актриса, досвіду у мене в цій справі немає.

- Еее! - обурилося звірятко. - Ти чого ще більше скисла? Ти ж не молоко. А ну випрями спину і вислови цьому демонові безрогому все, що про нього думаєш. І поспішай, бо чванливі бабуськи тебе вже наздоганяють.

Отямившись, я струснула головою і попрямувала до Дорайна. До цього він розмовляв з Жаком, але ніби відчув моє наближення й обернувся. Спершу окинув мене швидким поглядом, глянув за спину і ледь помітно кивнув. Після цього ректор змінився в обличчі, глянув на мене холодно і зверхньо.

Скандал вийшов непоганим, як мені здалося. Дуже допомагав Геррі, який завжди був не проти ляпнути якусь гидоту, і зараз з радістю нашіптував мені на вухо репліки, як тільки бачив, що я гублюся.

Викладачі, проходячи повз, сповільнювали крок, здивовано поглядали в наш бік. Ганна Фора ледь не заробила косоокість, намагаючись побачити все. Зіта Грау лише схвально пирхнула, коли ректор, залишивши останнє слово за мною, просто розвернувся і пішов у бік свого кабінету, а я зосталася стояти, задумливо схиливши голову і розгладжуючи папери.

- Що сталося? - мене обступили одразу п'ять жінок, варто було мені зайти до учительської.

- Нічого особливого, - я зітхнула і підійшла до столу, щоб зробити собі каву. Пальці тремтіли, але одним звичним зусиллям волі я повернула рукам силу.

- Чому цей нелюд так розлютився? - Запитала невисока повненька жінка - Жаян Трас, викладач алхімії. Вона співчутливо подивилася на мене жовтими очима.

– Просто я запропонувала йому трохи виправити програму навчання. Мій знайомий з академії Маїлан передав мені нововведення, які вони вводять у себе.

- От завжди так, - Зіта Грау грюкнула себе долонею по стегну, ніби вона теж бачила ці вигадані нововведення. Вона розгнівано колихнула грудьми й продовжила обурюватися: - У нормальних навчальних закладах зміни у програму вводять одразу, щойно надходить розпорядження Міністерства, а до Годамн нововведення дійдуть лише за кілька років. Як зазвичай! Нікому справи нема до сиріт!

- Справді, Зіто, - заохала Ганна. – Це так несправедливо. У нашому світі знання старіють дуже стрімко, а учням у Годамн навіть не дозволяють здобувати сучасну освіту, і після цього стверджують, що у своїх невдачах винні самі діти! Я відірвала б голови всім цим сановникам, які не дбають про нужденних!

- Що за нововведення стали вам відомі, Елері? - Ліззі Лорвуд зацікавлено переводила погляд з мене на зім'ятий листок у моїй руці. Я скорботно опустила голову, витримуючи паузу, потім зізналася:

- Список невеликий, це незначні виправлення. Вони навіть не супроводжувалися методичкою або новим законом. Скоріше це…

- Так-так, - закивала Зіта, знову перебивши мене. - Найімовірніше це «для своїх». Маїлан входить до списку елітних закладів Ізаріди. Швидше за все, сановники лише в процесі внесення правок до закону, а щоб найкращі академії не відставали після введення нових норм, попереджають їх заздалегідь. Хитрі жуки.

- І наш демон, звісно, ​​не збирається ніяк на це впливати. Як від нього і очікувалося, – обурено підтримала подругу Ганна. – Нам необхідно взяти все у власні руки.

Я здивовано звела погляд і оглянула рішучих викладачів. На моєму плечі попирхував Геррі, користуючись тим, що ніхто з присутніх не знав, що цей звук означає сміх. Довелося визнати, що план Дорайна спрацював на відмінно, а потім пояснити основні правки. Викладачі обговорювали зі мною все зацікавлено та вдумливо, твердо вирішивши йти проти волі ректора і сановників. Розійшлися ми, лише коли дзвінок покликав на першу лекцію.

- Гаразд, виявилося, що і з твоєю зляканою фізіономією можна правдоподібно зіграти, - задоволено мружився Геррі, радіючи успіху нашої афери.

- Думаєш, у мене добре вийшло?

- Ні, - байдуже відмахнувся компаньйон. - У демона харизми на вас обох вистачило.

- А ти вмієш похвалити, - я насупилась, а Геррі розвів лапками:

- Зрештою він син сановника, у нього в крові обманювати простих добропорядних людей і вішати їм на вуха власну картину світу. А ти цілителька, Ель. Політичні інтриги не для тебе, але з цією справою ми впоралися, а тому сьогоднішню виставу пропоную вважати щастям, удачею тощо.

З компаньйоном довелося погодитися, а потім взагалі забути про все крім роботи.

Ще один тиждень промайнув так само стрімко. Зустрітися з місцевою цілителькою мені так і не вдалося, зате одного разу довелося рознімати студентів, що побилися. Як правильно зауважив Геррі – я цілителька, тому обмежилася накладанням стазису на порушників порядку. Діти, що спостерігали за цим, щиро вразилися.

Віверна врешті решт перестала шипіти при кожному моєму наближенні. З класом, в якому навчався Клод і Кір ми навіть змогли поспостерігати після занять, як малюки вчилися літати.