26.

Олівер.

Чесно кажучи, якось не так я уявляв собі домашню вечірку в саду перед будинком. Мені здавалося, що запрошені сидітимуть у зручних кріслах біля басейну, ласуватимуть смачними закусками, охочі питимуть хитромудрі коктейлі й вестимуть неспішні приємні бесіди.

Натомість Емілі метушиться від однієї своєї подруги до іншої.

Кайл буквально окупував Кейті й тримає її подалі від решти гостей, поступово доводячи її до тієї кондиції, коли вона остаточно перестане будь-що усвідомлювати, повністю віддавшись під владу його чарівності.

Аліша сьогодні підозріло тиха й безініціативна, хоча саме від неї я очікував активних і заразливо-гучних веселощів.

Ітан під ручку з Алішею вирушив на прогулянку садом. Якщо я правильно оцінив ситуацію, ця прогулянка була ініціативою Емілі. Цікаво, невже вона вирішила звести свою подругу з моїм другом? Навіщо це їй? І як же в усій цій історії вміщується теза про те, що я — ненависний ворог для Емілі, і всі мої друзі також автоматично отримують цю характеристику?

Тревіс зручно розташувався в кріслі, витягнувши ноги, поставив собі на груди тарілку з тарталетками й із задоволенням потягує холодне темне пиво із запрілого літрового келиха. Ну, хоч один гість отримує своє задоволення від вечірки.

На щастя, погода сьогодні не підвела. Захід сонця просто фантастичний: червоно-помаранчеві хмари розкинулися на пів неба. Вогке повітря наповнене запахом десятків рослин, що квітнуть у саду. Денна спека нарешті змінилася приємною вечірньою прохолодою, що дарує бажаний відпочинок.

Але, на жаль, я не можу повною мірою насолодитися цим прекрасним вечором. Мене турбує Кайл. Цей чоловік ніколи нічого не робить просто так. Юна рудоволоса веселунка Кейті, безумовно, мила й дуже симпатична, але вона абсолютно точно не в його смаку. Кайл віддає перевагу всьому дорогому та статусному в своєму житті, включно з жінками в його ліжку. Тож не розумію, для чого він так наполегливо заморочує голову Кейті.

Зараз до цих двох приєдналася Емілі, попередньо прихопивши з барної стійки коктейлі для себе та подруги.

Емілі — смілива дівчина. Вона дивиться Кайлу прямо в очі, не губиться від його двозначних фраз, відповідає впевнено, навіть злегка насмішкувато. Здається, Кайл їй не сподобався з перших хвилин знайомства. Що ж, я повністю поділяю це її враження. Я міг би багато розповісти їй про Кайла та його матір, і моя розповідь була б не з приємних.

Я підходжу до Емілі й обіймаю її за талію, злегка притискаючи до себе спиною, при цьому ніжно цілую в маківку, зарившись обличчям у її волосся. Вона задихається на півслові від несподіванки, але швидко бере себе в руки, кладе свої долоні на мої руки й усміхається мені, трохи обернувшись.

Ми зараз виглядаємо щасливою закоханою парою, Кайл навіть кривиться від цього видовища. Ну що ж, цей спектакль насамперед для нього. Важливо, щоб він повірив у нашу з Емілі історію кохання, бо якщо він почне копати і дізнається про контракт — він знайде спосіб використати цю інформацію проти мене та мого бізнесу, що і так ледь дихає.

Як же це все-таки приємно — обіймати Емілі. Вдихати  її запах, притискати до себе її податливе зараз тіло, відчувати, як її волосся лоскоче мою щоку. Ця дівчина породжує в мені цілу гаму почуттів та емоцій, деяких з яких я не відчував ніколи раніше. І це дивно для мене, адже ми з нею навіть не у стосунках. Ми обоє — вимушені актори в чужому сценарії. Але, здається, мені все більше подобається грати роль нареченого Емілі. А може, я вже зовсім і не граю?

***

Емілі.

Я захлинулася від несподіванки та обурення, коли Олівер раптом обійняв мене і притиснув спиною до себе. А потім я відчула його теплі губи на своїй маківці, і для мене чомусь стало так природно, так затишно — перебувати в його обіймах.

Звісно, усе це — лише спектакль. Ми з Олівером граємо ролі закоханих, як прописано в контракті. Олівер дістає телефон і робить кілька фото для нашого щоденного звіту. Ми обоє усміхаємося, дивлячись у камеру, і притискаємося одне до одного щоками.

Після практики щоденних фотозвітів це вже не так мене напружує, як у найперші дні. Дотики Олівера стають звичнішими, іноді я навіть ловлю себе на тому, що вони мені приємні. Я старанно жену від себе ці думки, борюся з ними. Це вже точно не те, що я повинна відчувати до свого ворога!

Зараз я вдячна Оліверу за його тиху підтримку. Мій словесний батл з Кайлом ставав усе напруженішим. Який же він, усе-таки, неприємний тип, цей Кайл. Після розмови з ним хочеться вимити руки. А краще — його рот, до того ж із милом. Кейті, мила, ну невже ти не бачиш, який він хитрий і нещирий, цей чепурний красень?!

Я кладу долоні на руки Олівера. Ми сплітаємо пальці, він трохи сильніше притискає мене до себе. Я не опираюся, не намагаюся відсторонитися. Мені зараз затишно й спокійно. Навіть якщо це всього лише наша з Олівером акторська гра — поточна сцена в цьому спектаклі виявилася хвилюючою для самих акторів.

— Ви такі милі, — скрипить зубами Кайл, — ми з Кейті вам майже заздримо, правда, мила?

Мене немов облило крижаною водою. Кайл назвав Кейті «милою» і заявив, що вони нам з Олівером заздрять?! Цього я вже стерпіти не можу.