12.

Олівер.

Звісно, я знав це заздалегідь. Передчував, прораховував, та й інтуїція підказувала. Розумів, що коли справа стосується Джейка Коннора Адамса – легко не буде за жодних обставин. Якщо він вирішив узяти тебе за горло – він це зробить навіть із могили.

Це зараз я розумію, що він почав свою гру раніше, за пару місяців до своєї смерті. Зіставляючи деякі факти, приходжу до висновку, що, мабуть, саме тоді він дізнався про свою хворобу й вирішив підготувати цей клятий контракт. Але чому саме я?!

Я ще можу зрозуміти, чому він вирішив контролювати життя своєї новознайденої доньки. Але для чого йому знадобився саме я як її чоловік? Ми з нею різні, як мокре й солоне. Нас неможливо навіть уявити разом. У нас взагалі відсутні точки дотику, спільні інтереси, збіги хоч у чомусь.

Ми з нею лише мучитимемо одне одного, не кажучи вже про те, що мукою для нас буде саме існування контракту і те, що ми обоє поставлені ним в підпорядковані умови.

Без сумніву, Емілі зовнішньо приваблива дівчина, але це не визначальний для мене фактор у жінці. Якщо бути відвертим із самим собою, після Анастейші, після її вчинку, у мене немає жодного бажання вступати в нові стосунки. Можливо, мені потрібен час, щоб зважитися знову зблизитися з кимось. А можливо, я назавжди закрив для себе цю сторону життя. Я поки не знаю, все надто свіжо і надто болісно для мене. Але, хоч би як там було, я б ніколи не обрав собі за супутницю Емілі.

Чесно кажучи, мені навіть її шкода. Батько буквально пропустив її життя через м'ясорубку, прагнучи взяти її під свій контроль. Звісно, він і мене не особливо пошкодував, але у мене хоча б залишився мій дім, рахунок у банку і напівзруйнований ним бізнес, який може розсипатися повністю, якщо я відмовлюся від контракту або порушу його умови.

І чорт би з ними, з тими грішми. Але люди! Три тисячі працівників на головному підприємстві, ще майже дві тисячі на регіональних філіях. Більшість із них працюють на підприємствах, що належать моїй родині, вже не один десяток років. Багато хто працює цілими сім'ями, династіями. Хоч би яким мудаком був мій батько, але він завжди добре ставився до працівників, не скупився на зарплату та соцпакет, і за це люди платили нашій родині відданою чесною працею.

Що буде з цими людьми, якщо я дозволю головорізам Джейка Адамса повністю зруйнувати мій бізнес? Знайти нову, добре оплачувану роботу в провінційних містечках практично неможливо. До того ж люди вірять мені, сподіваються, що я зумію вивести фабрики з кризової ситуації. Я просто не маю права їх підвести.

Адамсе, ну на біса тобі здалися мої скромні фабрики? Твоя гігантська імперія навіть не відчула б їхнього вливання, ти б просто роздробив їх і продав частинами, не дбаючи про те, що буде далі з їхніми працівниками. І тим більше мені важко зрозуміти, чому ти шантажуєш мене моїм бізнесом зараз, після своєї смерті.

Це що, якась особиста ненависть? У вас із моїм батьком були якісь особисті рахунки, про які мені невідомо? Наскільки я знаю, ви багато років були кращими друзями, аж до самої його смерті від кулі невідомого кілера. Пам'ятаю, як на його похоронах ти клявся завжди підтримувати його родину, допомагати й оберігати. Мабуть, гріш ціна твоїм клятвам і обіцянкам.

Анастейша... Іноді мені здається, що я маю бути тобі вдячний, Адамсе. Вдячний за те, що ти відкрив мені на неї очі. Хоча сумніваюся, що ти робив це з добрих спонукань.

Наскільки атрофовану совість треба мати, щоб спокусити наречену сина свого найкращого друга? А ти не погребував. Ти знав, що у нас уже призначена дата весілля, але це не зупинило тебе від того, щоб заманити її, зачарувати, засліпити обіцянками блискучого майбутнього з необмеженими фінансовими можливостями.

Ти покинув Анастейшу так само легко, як і спокусив. Одразу, щойно ми з нею розірвали заручини. Так, можливо, ти вберіг мене від шлюбу з людиною, яка найбільше в житті любить гроші. Але чомусь я сумніваюся, що своїм вчинком ти проявляв турботу про мене. Гадаю, тобі просто подобається руйнувати чужі життя. Як зараз ти руйнуєш життя власної доньки і плануєш зліпити з його уламків те, що потрібно тобі.

Емілі... У ній дійсно є внутрішній стрижень. Вона не просто намагається встояти в такій нереально важкій для неї ситуації. Вона ще й чинить опір, відстоюючи особистий простір і власні принципи. І просто неможливо не поважати її за це.

Я бачу, що до мене вона спалахнула чистою, неприхованою ненавистю. Вона намагається стримуватися, іноді навіть прагне бути зі мною ввічливою, але цілий букет її негативних емоцій на мою адресу визирає з усіх щілин.

Я все це переживу. У мене в душі зараз діра розміром з Death Valley, через яку вивітрилося все добре, світле й тепле, що я колись міг відчувати до людей. В останні місяці моє життя складається з простих щоденних ритуалів для підтримки життєдіяльності мого організму та з нескінченних спроб врятувати сімейний бізнес. Це схоже на боротьбу з вітряками: процес активний, виснажливий і безглуздий. Джейк Коннор Адамс міцно тримає мене за яйця.

Я не ображу Емілі. Вона в цій ситуації ні в чому не винна. Їй зараз страшно, боляче й самотньо. Але я для неї остання людина на землі, до якої вона прийде за розрадою. Тому я постараюся хоча б не ускладнювати для неї ситуацію. Вона справила на мене враження розумної та доброї дівчини. Досить цінне в наш час поєднання якостей у людині. І за це теж варто її як мінімум поважати.