Розділ 8. Артем.

Прокидатися не хотілося. Два гарячих вихідних залишили приємні спогади, хоч моя сусідка по дачі ще ввечері втекла в місто, бо в неї якась важлива зустріч й треба гарно підготуватися. Я ж вирішив залишитися на дачі. Все-таки добре, що придбав цей будиночок.

Скочивши з ліжка спустився вниз та увімкнув кавоварку, а потім підхопив телефон та набрав свою секретарку.

– Доброго ранку, пані Тамаро. Нагадайте мені, що в нас сьогодні по графіку?

– Артеме Вікторовичу, доброго ранку. Сьогодні співбесіда на посаду економіста. Жанна з наступного тижня йде в декретну відпустку, а заміну досі знайти не можемо. Відділ кадрів вже з десяток кандидаток відсіяв.

– Погано працюю наш рекрутер! Може йому також заміну пошукати? – промовив я.

 Я злився через те, що було проведено вже чимало співбесід, але відділ кадрів постійно щось не влаштовувало. Здається, пора брати справу в свої руки. Тепер особисто буду всіх перевіряти. – О котрій назначені співбесіди?

– Перша на одинадцяту, а потім на дванадцять.

– Добре. Перекажіть, щоб без мене не починали. Я особисто хочу подивитися на кандидатів. Скиньте мені їхні резюме на пошту, будь ласка.

– Як скажете, Артеме Вікторовичу.

Завершивши розмову я відкрив свій макбук. На сьогодні я мав ще одну важливу справу – мені потрібно знайти кращу лікарню, яка спеціалізується на лікуванні онкології. Я був впевнений, що у батька є шанс одужати. Я ладний був їхати навіть за кордон, щоб врятувати його життя.

Я дійсно знайшов кілька установ та навіть подзвонив та записався на консультацію. В одній з клінік нас готові були прийняти сьогодні після обіду.

– Батьку, доброго ранку, – поспішив набрати знайомий номер. – Як ти себе почуваєш?

– Добре, синку. Ти щось хотів?

– Хотів, – зітхнув я. Насправді я перестав дзвонити батькам просто так. Перестав питати чи їм щось потрібно. І не так вже часто бував вдома. Не дивно, що мій дзвінок викликав таку реакцію. – Я записав тебе на консультацію, сьогодні, о четвертій.

– Навіщо? – здивувався батько.

– Бо твій діагноз мають підтвердити кілька спеціалістів. І я не хочу вірити в те, що в тебе немає шансів на одужання. Ми поборемо цю хворобу, ось побачиш!

– Артеме, це неможливо...

– Прошу, не сперечайся. Іноді лікарі помиляються...

– Не цього разу...

– От що ти заладив – не цього разу, не цього разу! Я може всі вихідні думав про тебе! Ти занадто молодий, щоб помирати. А як же твоя мрія бавити онуків?

– Ех, – зітхнув батько. – Добре, що ти про це пам’ятаєш. До речі, у наступну суботу твоя мати вирішила зробити барбекю. Прийдеш до нас зі своєю дівчиною?

– Тату, у мене немає дівчини, – спокійно пояснив йому.

– То знайди. І не здумай привести одну з тих, хто віддається за гроші. Я таких за кілометр бачу.

–  Тату!

– Не таткай мені! Познайомиш з дамою серця – і я буду спокійний за тебе.

–Гаразд. Але на консультацію ми сьогодні все одно їдемо.

– Добре, я поїду, але в суботу чекаю на вас.

Батько відключився. От що це за шантаж? І де я маю взяти дівчину, якої у мене немає?

Допивши вже холодну каву, я зазирнув у робочу пошту. Тамара скинула мені резюме тих, хто має прийти на співбесіду сьогодні. Відкривши перший файл я на мить зависнув споглядаючи фото своєї сусідки по дачі.

«Короленко Надія Юріївна».

Надія…Гарне в тебе ім’я, красуне. Цікаво, а хто ж така Марія, про яку говорила тітка Дарина. Втім, це вже неважливо. Тепер я розумію, чому тобі треба було підготуватися. Наш HR любить давати всілякі тести та ставити дурні запитання. Що ж, сусідко, вважай, що робота в тебе вже є. Крім того, у мене народилася зухвала пропозиція – запропонувати їй зіграти мою дівчину на сімейній вечері. А що? Вона один раз вже погодилася провести зі мною час. Чому  б не влаштувати разом ще одну авантюру? Її батько точно схвалить. І навіть вигадувати щось не доведеться, якщо вона тепер працюватиме в моїй компанії.

Друге резюме я навіть не став переглядати.

В офісі я першим чином зайшов в кабінет відділу кадрів та кинувши на стіл резюме Надії суворо промовив:

– Мене влаштовує ця кандидатка. Як прийде на співбесіду, спрямуйте її до мене. І починайте оформлювати на роботу.

– Але, Артеме Вікторовичу, ми ще не провели тестування... До того ж я читав її резюме. Вона гарний спеціаліст, але знак зодіаку...

– До біса ваші тести та гороскопи! Ви з ними вже місяць не можете закрити вакансію! Кого ви там шукаєте, нагадайте? Рака чи, може, Скорпіона? Чи ви чекаєте поки Меркурій зайде у Венеру? Де ви цього абсурду понабиралися?! Пані Надія має релевантний досвід, гарні рекомендації та...

– Вона не заміжня, дітей немає. Що як теж в декрет піде? – несміливо підняв на мене очі молодий чоловік.

– Це вже точно не вам вирішувати, пане Анатолію. – Ця вакансія має бути закрита сьогодні. Ця дівчина нам підходить. Тому як тільки прийде – одразу до мене. Я особисто введу її в курс справи.