Розділ 4. Артем.

У мене просто зірвало дах, коли вона постукала в мої двері. Я був впевнений, що вона прийде, але не думав, що так швидко, ще й за сіллю! Я не міг втратити цей шанс. Мене вже розривало з середини від бажання. Ох! Красуне, ти навіть не уявляєш, що зірвала справжній джек-пот! А які в неї неймовірно смачні вуста! Не відпущу, я вже вигадав дещо цікаве.

– Може хоча б познайомимося? – запропонувала несміливо дівчина

– Мені до вподоби коли ти називаєш мене нахабою. Я буду кликати тебе красунею. Домовилися? Пропоную на цей короткий вікенд забути власні імена, статуси та всі проблеми, які у нас є у великому місті. Ти і я. Гаразд? – питаю я, заглядаючи в її зухвалі зелені очі. Бачу, що я їй подобаюся. Знаю цей відвертий погляд. Дівчата часто кидають на мене такі. Я звик до такої реакції, а ще звик сам обирати собі подружку для розваг. Та й нащо нам імена, коли ми обидва хочемо просто розслабитися та забути про проблеми,  адже заради цього ми приїхали на дачу.

– Домовилися, – шепоче вона.

І я задоволено усміхаюсь. Веду її на кухню та пропоную скуштувати вина.

– Подобається? – перепитую,  спостерігаючи як вона насолоджується напоєм.

– Так. У тебе чудовий смак.

– Це французьке вино. Вони знають свою справу. Скуштуєш це? – я взяв виделку та наколов на неї мідію у вершковому соусі та протягнув дівчині.

– М-м, – обожнюю цю страву, – каже вона та облизує губи, чим викликає у мене хвилю жару всередині.

– Я теж, – відповідаю.

– Ми продовжуємо їсти в тиші, лише час від часу кидаючи один на одного палкі погляди.

– Не знала, що чоловіки вміють так смачно готувати, – говорить вона.

– Насправді, я лише розігрів, це ресторанні страви.

– Все одно дякую за турботу та вечерю.

– Радий, що сподобалося. А тепер, ходімо наверх, моя красуня?

– Так, нахабо, ходімо, – вона впевнено дивилися на мене.

– Я схопив її за руку та повів на другий поверх у спальню. Дівчина не пручалася, лише міцно стискала мою долоню.

– Дозволиш? – я обережно підчепив її футболку та різким рухом стягнув, кілька секунд милувався нею, а потім міцно притиснув її до себе та припав до губ жадібним цілунком. Мої руки прийнялася досліджувати її привабливе тіло, розпалюючи пожежу всередині...

Вона відповідала з не меншою пристрастю, я відчував як б’ється її серце. І моє власне так само було готове вискочити з грудей. Справжнє божевілля та дика пристрасть, що спалахнула між нами.

– Може разом у душ? – запропонував я та не дочекавшись відповіді переніс у кабіну, ввімкнув теплу воду…

– Нахаба, – шепотіла вона. – Приваблива та небезпечна нахаба…

Я усміхнувся й повів її за собою у давньому, як сам всесвіт, танці кохання, даруючи насолоду обом. Ми обидва згорали в цьому полум’ї пристрасті, злітали разом до зірок... Неперевершено! Ох, яка ж вона чудова й така ніжна та чутлива! Моя красуня. Лише моя...

А може це мені лише наснилося й насправді немає ніякої привабливої сусідки?

Я неохоче розплющив очі. Сонце сьогодні не поспішало показуватися – небо було затягнуло важкими сірими хмарами.

Я озирнувся: в кімнаті нікого не було. Дивно. Невже й справді наснилося? Але чому тоді я й досі відчуваю аромат її тіла, а ще… Кава та щось печене. Млинці? Та невже?

Я миттю скочив з ліжка, начепив на себе чисті шорти та спустився на перший поверх. Вона чаклувала біля плити та щось наспівувала собі під ніс. Яка вона прекрасна! Ще й в моїй улюбленій футболці.

– Доброго ранку! – привітався я.

– Привіт, нахабо, – посміхнулася вона, перевертаючи млинець. – Каву будеш?

– Звісно. А тобі личить моя футболка, хоча, краще її зняти. Без нічого ти подобаєшся мені більше.

– Обійдешся, нахабо! – буркнула вона. – Ти десь подів мій одяг, тому довелося взяти це.

– Можу подарувати на згадку про нашу незабутню ніч й не менш незабутні вихідні. Ти не забула, сподіваюся, про нашу домовленість?

– Та ні. Чим сьогодні пропонуєш зайнятися?

– Хотів сходити на річку, але, здається, буде дощ, тому, я пропоную повернутися в ліжко, – посміхнувся до неї.

– Я подумаю, – дівчина поставила на стіл тарілку з млинцями та дві чашки кави.

– А ти класно готуєш, – смакуючи млинцем із вишневим варенням промовив я.

– Багатий досвід сімейного життя, – роблячи ковток кави проговорила вона.

– Ти що одружена? – нахмурився я. Чомусь цей факт обурив, хоч ми й домовилися лише на приємний вікенд.

– Вже ні, не бійся, – розсміялася вона, спостерігаючи за моєю реакцією. – Знаєш, зараз я вперше зрозуміла, що я… Була геть дурною всі ці роки…

– Всі ми помиляємося. А він… Він просто не зрозумів, що втратив, – я накрив її руку своєю. Красуне. То що, продовжимо наші пристрасні ігри?

– Я б все-таки хотіла прогулятися для початку. Я приїхала подихати свіжим повітрям, а не…