38.3

Нас привчили в школі, що князю Володимиру першому вдалося зробити християнство масовим явищем на теренах України.

Читач мене спитає: “А до чого тут християнство?”

А відповім: “Бо тільки воно в останні 2000 років вчинило такі великі зрушення!”

Я б хотів вірити, що маючи на північному березі Чорного моря грецькі міста можна не стикнутися з християнством. Цікаво як?

І на то є підтвердження в римській документації, що не тільки наші греки його перейняли, а й сармати, що вже було конфедератами Риму.

Уся наша велична історія насичена боротьбою проти цієї нової віри, і тільки козаки, лицарі віри в Христа, знов народили нову славу, що повела в новий український світ.

Я шукав своє коріння, а з’ясувалося, що історія моя, мого народу, не такі вже мала яскраві та лицарські вчинки!

Довго я робив як усі, спочатку не вірив, зберігав відданість усталеним поглядам, але знання накопичувалися, і вже, як інфекційна хвороба, факти здолали мою імунну систему поглядів, що заклали в школі. Факти казали інше: раб — англійською slave, грецькою σκλαβος (склявос), данською slave, ідиш שקלאַף (shklaf), іспанською esclavo, каталанською esclau, нідерландською slaaf, німецькою scklave, норіезькою slave, румунською sclav французькою esclave, шведською slav.

Це перше, що я прийняв, що слов’янин в Європі позначає раба.

А вже потім прийняв “полюддя” як не збирання данини руськими князями, а збирання людей для продажу чи то в Візантії, чи арабам, що зникла з реформами княжни Ольги.

Мабуть, не забули, що Ольга перша в родині Рюріковичів християнка?

І я б хотів своїх пращурів мати такими, як зараз уявляється взірець людини, але вони були такими як були!

І я хотів знати, що їх змушувало, аби легше правду прийняти?

Чомусь довго уявлялося їх атеїстами, бо ним бути не осудно, як для мене, людини 21 століття. Але я знав, що вони були дуже забобонними, що обожнювали свого пращура, який з часом ставав їх Богом.

Стоп!

А чому я сам вірю усім гіпотезами, бо не збереглося інформації про віру моїх пращурів до прийняття християнства! Чомусь, для одного з індоєвропейського народу хеттів притаманно розростатися багато Богами, як включення Бога іншого народу нарівні з їх, як визнання, що рівними ввійшли в об’єднання. Чому в нас велика кількість Богів тільки тому, що наші дурні, надавали кожному явищу відповідного Бога, а не включення іншого Бога до свого пантеону як знак, що рівними є, а не підкореними. І кожний бачив, що його племінний Бог стоїть з іншим Богом, даючи знати, що рівні народи в союзі племен.

Чому інші народи так зробили, а у нас по іншому? Обов’язкові дурні та темні наші анти?! Чому стало нормою боротися з Богом іншого народу, а не ставити його на рівні в храмі зі своїм, тим самим заручившись підтримкою проти іншого ворога?

А чому не шанувати далекого свого пращура, живу людину, переймати якийсь його винахід, що дозволив синам, онукам отримати перевагу перед сусідами, збільшити родину, бо стало можливо прогодувати. А далі де зайняти землі нездар, а то й завоювати? А вже з часом, з кожним покоління стати обожнювати, вже забувши деталі його проривного винаходу? Вже й іншого Бога сприймати, як людину, що колись жила та заснувала такий сильний вдалий рід?

А?

Лежав і думав я. Бо я ще не знайшов причину перемоги антського язичницьтва, тим більше, що Патруль часу сказав, що без мого втручання, втручання однієї особи, все піди не так, як пішло. Я думаю, що вбивство Либіді Германаріхом за жіночу зраду так само викличе повстання братів Кия, Чеха та Хорвата, а те прискорить і повстання Бога.

А отут і виходить той Баламир, що мені важко повірити, що то я, бо якось ніщо не завдалося, коли та міфічна особа ледве не перший ватажок Імперії гунів!

Добре, як би розвивалися події не втрутившись в повстання той гун?

Як відомо Витимир від Германаріха розбиває повстання Бога, прибиває його та ще 70 наближених до хрестів. Впевнений, що без Баламира Витимир знайшов би братів Кия та зробив безпечними для себе, не забуваючи, що Кий був “військовим пенсіонером” римського легіону, за якого міг заступитися Рим. А ще, що готам-християнам, що готам-язичникам гуни були поки що вороги, що їх наближення могло змусити забути чвари та об’єднатися, а це крок до визнання християнства. А там дивись і залежність вже від Візантії вже природно. Вже не треба просити прихистку у братів християн в Римській Імперії. Нехай би і скорили гуни Оюм, як монголи Русь, загрузли, але це трагедія вже однієї країни, де Рим міг об’єднати сили та дати відсіч, як в 13 столітті. Живе собі спокійно Європа, вчергове степ втримано на теренах України, ніякої тобі міграції англосаксів в Британію. А тут я не беруся робити прогнозів далі, окрім того, що історія б пішла значно іншим кардинальним шляхом, а якщо бояться англосакси, то для них початкова поразка від слов’ян, що з часом привела до великих перемог в подальшому, могла піти й по іншому.

А так Баламир зміг показати вже не готам-язичникам, а полянам-антам, що з гунами можна об’єднатися, що вони таки більше товариші, ніж готи-християни, що проти інтриг Риму гуни не такі вже й погані.