38.2

Звично оцінку подіям дає читач по діям.

І я, звісно, не зміг передати те, що я таки хороший, а мої противники погані!

Я вбачаю таку проблему.

Вже сказав, що історією я зайнявся тому, що робота за машиною часу була кращою, ніж ходити працювати по найму, чомусь там завжди я працював понаднормово та за мінімалку, була проблема в проведені перемовин. Але це просто посилило й без того існуючий інтерес до бажання з’ясувати, а що відбувалося з моїм народом всі роки його існування.

Перше, що мене вразило, - це те, що в книжці, до речі радянський, з купою позначок наукових, тобто, це було серйозна праця академіка Рибакова, про якихось готів на теренах України. Доводив, що готи кочівники півдня України, що якась Черняхівська археологічна культура належить протослов’янам, а не ним. “Які готи, Він що здурів” - подумалося тоді, всім відомо, що готи німці, ніякого відношення до України не мають.

Посміявся з того академіка, бо знав, що в школі нам кажуть аксіоми, але в голові засіла та дурня. Трішки пізніше мені дісталася книга, де іноземці писали про Україну, козаків, і був здивований, що документи Запорізьких козаків починаються з перераховань тих, чиї вони нащадки. І знов я почув дивні імена, що й схожі на слов’янські, але я не чув їх в житті, якісь дивні Теодоріхи, Кніви та Аларіхи. Де вони познаходили такі імена?!

Третій шок, коли в науковій праці, що видав спільно Російський Інститут етнології та антропології імені М. М. Миклухо-Маклая спільно з Національною академією наук України написали, що українці мають або русе волосся, або темнорусе. Як же так, всім відомо, що ми чорноброві!

Але вже тут довелося повірити поважним інститутам.

А далі пошук, чому в популярній нашій історій купа народів, що ніяк не могли мати русе волосся, а ми є такими?

Ми гордимося трипільцями, що прийшли з Ізраїлю принісши на наші терени землеробство та приручених тварин, але вони ніяк не могли бути світлими.

Далі кімерійці, що були примарами історії. Скіфи — володарі степів та володарі іранської мови, як і сармати. Але ми чомусь розмовляємо на дивній мові, що є далекою родичкою скіфській мові, як і норвезька. Та якось ми не схожі на іранців!

Звідкіль у нас незаперечне європейське обличчя?

Друга проблема — як розрізнити в праці Грушевського про кого розмова чи про русь, чи про поляків, бо звав однаково обох.

Далі було багато книжок, що не давали відповіді, окресливши проблему, що до 6 століття слов’ян не існувало, від слова ніяк. І цих людей, що історики якось змогли прослідкувати до 4 століття в працях Іордана Готського “ Діяння та походження гетів”.

Як так може бути?

А потім був Брайчевський, радянський історик, але українського походження.

І мій світ перевернувся догори дригом!

Виявилося, що на теренах України відбувалася епічна боротьба, що завершилася поразкою Риму та окупацією великих теренів європейських земель слов’ян.

Але Рим то є тим, що наслідують, гордяться, а не протидіють, як проти Москви, що принесла на наші землі світло цивілізації?!

Що змусило гордитися римських дипломатів, що сарматів скорив народ готів в 2 столітті, що прийшов з Польщі, і які чомусь німецький? Що лякало Рим в 2 столітті?

Тоді я не знайшов відповідь.

А потім почалося з теренів України Велике переселення народів, коли аріани-християни втекли від гунів до Римської імперії.

Тоді я не знав, що готи християни, думав язичники.

Імперія гуна Атілли.

Але де ділися гуни, а слов’яни чомусь займають такі терени?

Асколь з Діром приймають християнство, але їх вбиває Олег.

А тут вже відома причина чому, бо ті вже запроваджували християнство.

Потім Ольга прийняли християнство, яке переміг її онук Володимир, який таки пізніше зробив офіційною вірою своєї держави в 988 році.