Розділ 27.

Мене неочікувано повернули назад, то ніякого зв’язку, ніяких інструкцій, а тут різко ти в 21 столітті.

Першим ділом залізлося в вану, аби відкиснути, але ж тіло моє були чистим, тільки свідомість змандрувала в 4 століття!

Якесь було дивне відчуття, я б сказав злість, спочатку я довго звикав, що українська держава змушує обходиться мінімальним, аргументуючи це дорогими енергоносіями та польовими умовами війни, а тут вже американці беруться за таку ж річ. Виходило, що надбання...

І тут другий ступор — перший при написанні звіту, а другий при злості. Схоже у нас були різні терміни, бо я хотів сказати: “що надбання цивілізації не розповсюджувалися на мене”. Але я не сказав, бо розумів, що цивільна людина ніколи не буде так цінувати опалення, водопровід, каналізацію та купу зручностей, як мілітарна людина.

Я сів за звіт.

Звіт

агента Міжнародного Поліцейського Агентства з мандрів в часі

Рудика Володимира

Я на даний час знаходжусь в дружині князя Липецького, в його особистій охороні. Тобто наближений до його особи.

Гуманітарної освіти не маю, конкретно лінгвістичної, тому вважаю, що якою мовою користуються тут я не в змозі сказати. Себе називають готами, але в межах Оюма з зусиллям розуміють один одного, тільки при повільному темпі мови є повне розуміння. Поділ існує не по мовному, а по релігійному. Ті, що поклоняються ідолам звуться готами, але мені здається, що ідоли різного походження, як степняків так і людей з півночі. Серед готів існує велике толерування до інших релігій, немов це не є для них важливим. Є група, що зветься сарматами, називають себе християнами, кажуть, що віру прийняли від Апостола Андрія. Між собою сармати й готи толерують, звуть себе на римський лад скіфами. Є третя агресивна група християн, що нещодавно прийняли віру від римлян. Дуже агресивні, фанатичні, часто піднімають повстання, кажуть, що на римські гроші, що не жаліє Рим на утримуванні “скіфів” проти походів себе.

Я мало контактую з місцевим населенням, до моєї появи князь і дружина обмежили з ними контакти, виходячи для збору податку, використовуючи укріпленні замки для контролю місцевості. При повстанні селян замки дозволяють укритися, а в подальшому виходити на каральні акції, що повстання зводить нанівець.

З військової точки зору в Оюмі професійне військо. Системи військової підготовки не існує, переймають досвід від досвідченого не заняттям, а особистою спостережливістю, де ознакою більшого професіоналізму є виживання та мінімум ушкоджень в бою. Чим більше вояк пройшов боїв тим більше його професіоналізм. Мене князь наблизив до себе, бо вважає, що у мене є велика вдача оминати загрозливих ситуацій, що Боги згори мені прихильні, думку про мою велику фаховість відкидає. Всі військові звання отримують через власний досвід.

Військовий прошарок відкритий, кожен може зголоситися спочатку до “молоді”, а далі залежить від вдачі його перехід до дружини. Я перейшов до дружини після тижневого перебування в занедбаному підземельному виході з замку, що вони звуть “підземеллям відьом”. Всі люди дуже забобонні. Освітній рівень дуже низький, але багато тих, що вміють читати латиною. Вояки не дуже сильно розвинені фізично, селяни і ремісники зустрічаються часто, що й вище, й розвиненні фізично краще, що викликає часті повстання, що змушує князя пересуватися при великому супроводі. Поодинокі замки слугують для контролю місцевого селянства та ремісників. Є загальна мережа оборонних валів, що знаходяться значно західніше Липецького князівства, для якої відправляється князем частина коштів до Германаріха.

За покликом Германаріха скликається військо з усіх князівств Оюма, що ходить в степ проти степняків, аби випередити їх напади на терени його держави. Це настільки стало успішно, що селяни не відчувають вдячності воякам, вважаючи їх дармоїдами. Будь-яка розмова з селянами закінчується тим, що вони кажуть, що пора цінувати їх працю, а не обдирати їх до нитки, що князь з дружиною жирують за їх кошт, нічого при цьому не роблячи.

Доводилося за наказом князя ходити зголошувати до війську. Враження, що так добре селяни не жили, доводилося уходити з села наїжачившись списами. Аргументи селян проти військової служби — висока смертність та каліцтво.

Оюм типова країна, що мало відрізняється від провінцій Риму, товари місцевого виробництва є низької якості, що не конкурують з римськими. Споживання місцевого товару є ознакою низької купівельної спроможності. Економіка тримається на продажі зерна, що продається в Рим. Торгівля повністю контролюється князями.

Право голосу мають тільки князі та дружинники, що збираються періодично, на свята, в священних капищах, де стоять Боги різноманітних народів, що входять в племінний союз. Присутній сарматський Ісус Христос. Священні капища є замками, де утримання за кошт князів, що підтримуються в належній оборонній здатності для періодичних зборів “скіфів”.

“Скіфи” новонавернених христіан ненавидять, бо вважають їх римлянами, що при нагоді піднімуть повстання, що буде підтримане римським військом. “Римляни” відрізняються великою ненавистю до інших Богів, були випадки, поки тільки на півдні, що межують з Римом, коли при повстанні спалювалися капища та забивалося до смерті “скіфів”. До нової віри привертаються коли при якісь нагоді потрапляють в Рим, довго там живуть і вже відмовляються від свого походження. Практикуються випадки, коли уходять служити до римського війська, повертаються з римською пенсією, громадянством Риму, що забезпечує високий суспільний статус їх високі доходи. Багато князів відправляють синів до римського війська. Кажуть, що Германаріх захотів породичатися з Києм, бо той мав римську пенсію, одружився на його сестрі Либідь.

Всі, що “скіфи”, що “римляни” вірять, що Рим значно заможніший Оюма, це для всіх аксіома.