Розділ 13.

Я був в поганому настрої від того, що з середини щось гризло використати машину часу, й одночасно досвід казав не використовувати. Нагадаю, вперше, мені довелося використати неймовірно велику кількість спроб, щоб уберегтись від нападників, вдруге, втручання кардинально змінило моє життя, знов в сірій колір її завів, а третій, я використав все золото, нічого не змінив, коли б можна далі жити більш-менш комфортно.

Гараж — я називав його як “центр розваг”, там було тепло, я не був залежним від комунальників, бо банально спалював сміття, якого було повно на сусідньому смітнику, інтернет, радіо, що лунало в навушниках. Не місце — а рай, а літом яка тут була насолода! Як же мене дістали ті, моралісти, то того не можна, то цього. Та будь ласка! Я можу провести увесь залишок життя, аби не стикатися з вашим смиканням.

У мене починаються великі проблеми коли я цитую когось, чи продовжую чужу справу. Знав би, не писав тут цитату з Вікіпедії, але Боже свідок, до статей там немає таких обмежень, як запропонували за попередній розділ. Але то, не мої слова, а чужі, які чомусь є дозволеними для усіх, окрім мене. Якщо суспільство засуджує секс — то на чорта мені він в 53 роки потрібен? Які чудні люди, користуєшся їхніми словами й у мене проблеми. Та трусіться самі над своїми “великими здобутками”! Я можу з легкістю обходитися своїм словниковим запасом! Це як вчений, обізнаності мало, бо за життя не так багато зробиш, але те, що ніхто не зробив, і прихильник наукових книжок, обізнаний дуже, але на відкриттях інших; першого цікаво слухати, а другого огидно!

Цікаво написав один мешканець Федерації на схід від нас, Русі, що звуться нашими - “руськими”.

Цікаво піраміду потреб Маслоу (це та, яку я почав використовувати зараз для роздумів) відобразилася на стосунках в парі. Вийшла цікава система з трьох рівнів:

Перший (низинний рівень): фізіологічна сумісність. Заняття, що об’єднує, - секс. Типове місце знайомства пари — нічний клуб.

Другий (середній рівень): соціальна сумісність. Заняття, що об’єднує — дружба. Типове місце знайомства пари — зустріч колишніх однокласників.

Третя (виший рівень): духовна сумісність. Заняття, що об’єднує - одностайність в думках, “дивитися не на друг друга, а в один бік”. Типові місця знайомства пари: заняття йогою, церква, волонтерська робота, підпільним революційним осередком (вже за цю чужу цитату, почнуться гоніння на мою розповідь)...

Так ось: якщо люди з’єднані тільки на першому рівні — це закінчується через декілька днів, місяців, максимум — років. Якщо люди з'єднанні на другому рівні, то вони як правило автоматично з’єднуються й на першому. Це добре й надовго. Але саме цікаве, якщо люди з’єднуються на третьому рівні. Тоді як правило вони з’єднуються й на другому, й на першому. Й це насправді назавжди.

Все, вистачить цитувати, цитувати тими словами, що я не користуюся! Все, далі я сам, бо й досвід є!

Можна почати зі школи. Я й почав зі школи, але те, що я не сперечався з Наталкою Брест, та й її приязнь я побачив могло б вирости в щось більше. Але два аргументи — не той вік, щоб одружуватися, бо мені треба пройти коледж, університет, а це 6 років, і читач не знає, за що була суперечка. Ми мали різні, дуже різні погляди. Тоді я, почуту від діда, сказав фразу: “Українець, що сам нічого не досяг, думає, що зміною місця проживання, чи мови може стати розумніше, а українець, що досяг, не буде страждати від комплексу меншовартості, бо в його уяві Україна, це країна де відбуваються такі досягнення.” Я доводив, що у Англії, у віддаленому селі, розмовляють англійською, бо він іншої не знає, але це не робить його розумним. Є речі, уникнувши яких ти, більше не захочеш повторити. Я любив Україну, бо це мати й батько! Я мав можливість порівняти, російську я, вважаю, знаю досконало, але успішним мене це не зробило. А викинувши зі свого життя думку, що я росіян, не відчув нічого, окрім того, що треба за свої права боротися внезалежності від власної нації, бо з такою вдачею й я пропрацював за мінімальну. А отримавши свободу з підприємництвом — я отримав і більший рівень життя. Ні другому, ні третьому рівню не відповідали наші стосунки.

Школа відкидається.

Коледж?

В коледжі я був до нестями закоханий в Надію. Ми з нею потім поступили до одного університету, але навчалися в різних групах, там я й взнав, що вона мене теж кохала.

Читач подумає, що мені не вгодити, може й так, але я зараз веду розмову не за те, про що написав в попередньому розділі, а про кохання. Молодий, ще рано було створювати сім’ю, тому нормально, що послуговуюсь поняттями кохаю - не кохаю.

Тоді відбувся один випадок. Зараз скажу, хоча очікую суспільного засудження. Та мені однаково, вже не кохати її. Якось її дії вбили будь-яке добре відношення, бо я мав протилежні погляди. Це якось, зараз, я розумію, що то жінка має право на свою думку, бо хлопець повинен її бажати, як тварюка коритися низинним потребам, не звертати увагу на її погляди. Чи жалію, що не пояснив, що Надія, вибач, але я не кохаю тебе, бо вважаю тебе своїм ворогом. Уявіть, що б відповіла дівчина почувши таке?!

Коли я вчився в школі, що знаходилася в центрі, та ще, готувала до усіх навчальних закладів, то тут був певний рівень учнів, то в коледжі був простіше контингент. Розумію, що бути старостою не так вже багато бажаючих, але в нашій групі на ці обов’язки вибрали “пацана”, від якого перло бандитською романтикою, хоча, швидше за все, це було підлітковим захопленням, а не “урка”. Він якось не соромився обкрадати своїх одногрупників, але виключно хлопців. Зрозуміло, що систематично товкли йому пику, в якості виховного методу. Якось, до речі, найближчі друзі натовкли йому до струсу мозку. Це діло не залишилося непоміченим, зрозуміло, що за побиття наказали, але й розібралися, що побитий позичив велику кількість грошей, а віддавати відмовився, сказавши, що не позичав. Коли керівництво коледжу взнало, зібрало докази, видали указ про відрахування цього крадія. Дівчата групи влаштували страйк, бо його вигнали не за навчання, а за карний злочин, що не стосувалося учбового процесу, головною була Надія. Якось враз я охолов, бо й я постраждав від його крадіжок.