5.1

Задзвонив будильник, перевів на годину. Невже я не відчув як заснув?

І вдруге я незчувся як задзвонив будильник. Встав. Ти дивися, а я ще поспав міцно, без снів, а воно ще не спалося спочатку! Я і забув про Дімона. Гаразд, підемо послухаємо, таки друзяка, хоча і нерозумний.

- Здорово, Дім!

- Здорово, Вован!

- Ну розказуй своє діло.

- Вован, тобі поталанило, я продаю металошукач! Будеш шукати металеві монети! Діло вірняк, ти заробиш великі гроші!

- І скільки ти хочеш за свій металошукач?

Він назвав суму.

- У мене немає таких грошей.

- Ти жартуєш, ти ж підприємець.

- То тільки назва, єдине, що добре, що мені не треба відпрошуватися ні в кого, а так я заробляю не дуже.

- Вован, так позич, кажу діло верняк!

- Якщо діло вірняк то чого продаєш?

- Розумієш, мені треба зараз гроші!

- Зрозумів. Але що я буду з ним робити?

- Я ж сказав шукати монети.

- Монети які, російські, радянські, чи українські вже щось коштують?

- Римські, арабські, візантійські.

- А не посадять?

- Ти чого, здурів, хто посадить і за що?

- Як за що, за розграбування історичних пам’яток!

- Я тебе благаю, ні, за скіфські та сарматські може хто й, а за черняхівців, і до 9 століття ніхто нічого не скаже. Ще кімерійці, викопав твоє. Викладай в інтернеті та продавай. Зараз твоя історія державі нафіг непотрібна.

Я чомусь задумався, може страшно стало, я ж докладав аби її зберегти та зацікавити через власну участь моїх клієнтів. А тут таке почув!

- Добре, а чому для мене вірняк, поясни.

- Ти ж можеш прослідкувати в часі скарби, а мій металошукач допоміг би на місцевості знайти, ти на місцевості це зрозумієш, воно й знаєш, але нічого примітного, а так моїм прибором точно знайдеш, час зекономиш.

- Ти трішки не розумієш, це так привабливо звучить “машина часу”, але ти хоч знаєш скільки та машина жере електроенергії?! Мені треба або мати зайві гроші щоб запустити її, чи я збанкрутую, якщо за неї не заплачу. А мені треба їсти, одягатися та за комунальні платити. Я й сам думав, що матиму машину часу й світ переверну, а сам кожний кіловат рахую як якийсь середньовічний скнара! Дім, вибачай, але у мене немає коштів на твій металошукач.

- Так позич, я ж пропоную для тебе вірну справу!

- Ні, не буду позичати. Але дякую, я побіг.

Зранку я думав, що вдень тільки й буду думати як лягти поспати, але тільки під вечір я пригадав, що вночі я погано спав, чи не спав першу половину ночі. Якось запрацювався, схоже щось нічним психоаналізом у себе я змінив, щось прибрав, що турбувало, чи наважився визнати. І, зрозуміло, що в чергове переконався, що Дімон запропонував дурницю. Тільки подумати, держава дозволяє розтягувати історію, пам’ятки історії! Дімон або наївний, або щось, що я не знаю.

Ну добре, я прослідкую черговий викуп Риму варварам з теренів України, це хоча й може не покрити витрати, але як реалізую? Всім відомо, що офіційно у нас не було історії до приходу Рюрика, і не приймуть, і посадять. Тут і на 25 % згоден, але хто прийме те, що офіційно не існує, як не існує завоювання нашими пращурами пращурів тих же росіян? Це ми, українці, зараз, забиті, країна третього світу, але ж такий стан не завжди існував! Хіба що, пошукати приховані скарби, що були приховані в часи з 1917 року по 1920.

Але з чого починати? Я ж поки не зустрів жодного панича, не знаю у кого була земля, хоча б, в нашій області. Знаю, що були, але хто вони, ні прізвищ, ні маєтків?