продовження розділу 1

Лежав і дуже себе жалів, але заснув пізно. Це вже при жалінні я перебирав ситуацію. Так, вони дуже на нас зекономили, вони ж не за 1040 доларів наймали американців на роботу, більше, й свої послуги продавали. Це ж скільки фірма на нас заробляла. Якщо рентабельність у них 10%?

Це все я рахував в голові. Треба сказати, що я якось завдяки цим американцям завів правило рахувати в голові, чи коли йду на роботу, чи більше з роботи, чи перед сном в чергове розчарування, але без звичного калькулятора.

Це від 1040 дол. 10% 104 дол, податки, разом 1144 долари, як мені сказали 35%, виходить, що 1,35 коефіцієнт від прибутку, 3 помножити на 114,4 дорівнює 330+12+1,2=343,2, 0,05 помножити 5*11,44=50+5+2+0,2=57,2, остаточно виходить 1144+343,2+57,2=1487,2+57,2=1544 доларів 40 центів.

Багато раз збивався, забував, що змушувало знов почати рахувати до тих пір, поки не запам’ятав ті суми. Декілька раз різний виходила кінцева сума, що змушувало знов перераховувати.

Виходить, щоб отримати 1040 доларів - мені треба було заробити без витрат на електрику, іншу комуналку, амортизаційні відрахування й інших мені невідомих витрат 1544 долара і 40 центів. Нехай хазяїна при окупності в 3 роки буде складати 33,34% вартість устаткування і для зручності рахування усілякі інші витрати 16,66%, що разом 50%. 1544,4 ділимо навпіл і отримуємо 772,2. Їх витрати будуть 1544,4+772,2=2316 доларів 60 центів.

Зрозуміли — що завдяки постійним помилкам я таки цю суму запам’ятав 2316 доларів і 60 центів.

“Але стій, давай не їх витрати будемо рахувати?” На таку думку мене наштовхнула ця математика. “Давай чесно порівняємо, що було, що отримав і що мене чекає, якщо піду?”

Зарплатня

- що було - 4200 грв.;

- що отримав - 8673 грв.;

- що чекає - 4200 грв.

Висновок: на 4473 грв я отримую більше

Субсидія

- що було - є;

- що отримав - відсутня;

- що чекає - буде.

Висновок: 4473-2000 квартплати я отримую зверху 2473 грв.

Робочий тиждень

- що було - десь 77 годин;

- що отримав - рівно 40 год.;

- що чекає - знов 77 год.

Висновок: я ще й на городі прироблю їжу, що додатково зекономлю

Ставлення керівництва

- що було - “Якщо не подобається ми іншого знайдемо!” Ніколи не шли на поступки, я постійно програвав в переговорах;

- що отримав - треба визнати — що хамства до мене не було;

- що чекає - думаю, що: “якщо не подобається ми іншого знайдемо”; і ніколи не підуть на поступки, я постійно буду програвати в переговорах.

Загальний висновок: Вов, що ти викаблучуєшься, чого образився, засунь емоції в жопу й не варнякай, таку роботу не можна втрачати!

І на тому емоційному висновку я заснув. А зранку прокинувся бо боявся, що щось не те ляпну й піду з нової роботи.

Вдень не хотілося спати — хотілося блювати від конфлікту, всі українські працівники, що зібралися, кричали, настільки все було наелектризоване. Я б заснув, але серце так калатало, що розболівся живіт — це помітили колеги, пожаліли, тому відчепилися від мене, перестали морально тиснути.

Скільки було ненависті!

Всі проголосували написати заяви на звільнення, а я ще розхвилювався, що вб’ють за відмову написати. Але, славу Богу, обійшлося, я зміг вирватися з зони конфлікту.