Розділ 1.

Іноді важко зрозуміти божий задум, в більшості здавалося, що в житті тебе мотиляє як тріску в весняному рівчаку, але схоже я отримував необхідне в відповідний час.

Машину часу я отримав в 45 років, будучи бобирем, як пише довідник — бідний самітний селянин. Я мав диплом університету з відзнакою — але був бідним і самотнім, бо не зміг знайти добре оплачувану роботу, мені платили мінімальну, та й то вважали, що за мої таланти мені переплачують, коли в цих же організаціях колеги отримували не просто більше, а такі, що вважаються дуже шикарні, що дозволяло й бухати, й мати нову машину, й заміський будинок. Дивувало — бо мені треба не просто кожен день на роботу приходити, а кожен день залишатися понаднормово й виходити в вихідні, спочатку мати сварилася, а потім звикла, що іноді не прихожу додому. А було таке, що на 1 рік і 4 місяці пропав на роботі. А так - я самий гірший робітник, відповідно й жінки на мене не дивилися. Був типовим тюхтієм — з слабенькими ручками, з животом, бо ні грошей не було на спортзал, ні часу.

Американці, схоже, найняли мене оператором виключно з моєї дешевизни, їм було не цікаво наймати більш фахового спеціаліста. Я був дуже здивований.

Приходили прості інструкції — які мені було не важко виконувати. Але не це здивувало — бунт. Зрозуміло, що американців привабила Україна як країна з дешевою робочою силою, якось ті обмовилися, що сама мала зарплата в США, тобто мінімальна 1040 доларів. Я проходячи повз банка вперше глянув на курс долара та підрахував скільки б я отримував працюй у них, в країні. Це мені зайняло добре дорогу, бо рахував в голові. 24,95 мені довелося довго повторювати бо постійно забував, це як річ для мене потойбічна, з неіснуючого світу, долари я тримав батькові, що був якраз з високооплачуваних робочих, а не з задрипаних службовців, як я, хоч і з технічною освітою.

Нууууууууууууу, тисяча зрозуміло — це перенести на три цифри кому, тобто 24950. Я вже трішки очманів від цифри, мої 4200, з яких ще 100 так відаєш в колектив, 100 на канцелярію, ще іноді купити робочий одяг, для мене ж і повсякденний. Я не знав іншого одягу, вже забув про одяг на вихід, що купляв мені, ще покійний батько. А тут ще 40 доларів. Це чотири раз по десять, де кому на одну цифру перемістити, виходило, що цифру, що постійно забував, треба в голові так проманіпулювати. Але в голові я це зробив, 24,95*10*4=249,5*4= 800+160+36+2=960+38=998, виходило 998 грв. Плюс 24950 грв. - а це 8+ 140+1800+24000. Дорогу, що остогидла, дуже ця математика вкраяла! 148. 1948. 25948 грв. І це в один місяць — мої, хтозна скільки, десь 3800, добре, що квартирну субсидію я оформляв швидко. Гаразд, 25949 мінус кварплата в 2000, залишок 23949. таланить же.

Чесно — я розкатав губу на суму більше 26 тисяч, бо таки забув, що 25948. Але ні, не забув, запам’ятав, що без 50 грв і 2 грв.

Розчарувався, зрозуміло, сам день був деморалізований, коли отримав 8673 грв., в три рази менше ніж в США прибиральник. От тому українці й влаштували бунт. Добре, що ми робили в окремих пунктах управління, бо я через ніч, і не знаючи про масове незадоволення себе налаштував, що це таки краща для мене робота. До речі спав погано — заснув в 23.30, прокинувся, як почало розвиднюватися, в 4.15, разом поспавши 4.45. Все думав про мою нову роботу. Ліг я рано, ледве дочекався 17.00 і на не своїх ногах ледве дійшов додому від розчарування в оплаті. Вечеряти не хотів, вже набридла ця гірка картопля, що кожен день їси. Її ми не купували, а вирощували. Забув сказати, що як батько помер мене вигнали з роботи, мати все його майно оформила на себе, бо у мене не було коштів на спадщину, й я був на обліку в центрі зайнятості. Це тягнулося два роки — які мені, правда, сподобалися, хоча допомога складала 2100, але вистояв черги до нотаріуса, навчився допомагати матері по городу, який здавалося давав більше за 2100 грв, які б я отримував маючи роботу. Вперше мені їжа почала подобатися — тіло моє прийшло в тонус від велосипеду, пропала печія в стравоході. Але я відволікся, картопля була гіркою із-за посух, ліг і уткнувся в стіну від розпачу та розчарування, бо вже запланував куди я витрачу ті 25 тисяч з хвостиком.