Стас протер долонею скло, що раптом запотіло. За ним підбори перехожих хрумтіли крижаною кіркою, місцями блищала гладь льоду, а сніг щомиті ставав густішим і обсипав по-весняному одягнених людей з ніг до голови.
– Я взагалі-то серйозно. – Рептилоїд за дві секунди розправився з їжею, причому його щелепи рухалися так швидко, що нагадували відмінно змащений і налаштований механізм. – Синоптики – як ворожки, але загалом на них можна орієнтуватись, а коли за десять хвилин температура повітря падає з близько нуля до відчутно мінусової, то явно відбувається якась проблемна дурня і у якогось із відділів усе пищить і світиться. Думаю, в магпроблемного, хоч і нам може прилетіти за компанію. Ти не могла б поквапитися? Закінчимо швиденько справи, здамо зміну і вільні. Магподія такого рівня нам не по зубах, але нас можуть зігнати для масовки, а це ніколи нічим добрим не закінчується, особливо для новачків, повір на слово.
– Не факт, що у винуватих є чипи.
В Юлки зник апетит, але вона вважала неввічливим залишати смачну їжу на тарілці, тому заштовхувала залишки в рот через силу. До того ж синій господар пильно спостерігав за нею з дверного отвору, певне, кухні, вперши величезні кулаки з чорними татуюваннями в товсті боки під смугастим светром, і це виглядало досить загрозливо.
– Серйозно? – Стас збирався комусь телефонувати, але ніяк не міг знайти потрібний контакт. – Щоб помітити таку аномалію, датчики не потрібні.
– Тільки ось мою аномалію, – Юлка потерла руку і, зиркнувши на господаря, чиї маленькі примружені очі наче пронизували наскрізь, витерла соус із тарілки шматочком хліба, – не помітив ніхто, поки я сама не поскаржилася.
– Пошукай підручник географії за шостий клас і подивися, що таке масштаб, – огризнувся рептилоїд. – Твої проблеми – це твої проблеми, тим паче у твоєму випадку вони не шкодять нікому, крім тебе, а організації навіть приносять користь. У житті всяке буває. З багатьма відбувається різна фігня, і якщо це не легко вирішується і не впливає на глобальні аспекти проєкту, людину можна просто викреслити з експерименту. Будь-кого. Це дешевше, ніж повноцінне втручання. Казали, що на початку досліджень кожного чипованого берегли як зіницю ока, бо чипи виготовлялися вручну і коштували дуже дорого, але потім технологія вдосконалилася, налагодилося масове виробництво… Одним словом, зараз панує сортувальний підхід. Не можеш набрати стажиста? Від мене він слухавку не бере. Чай узяти? Дорогою поп’ємо.
Від чаю Юлка відмовилася. Краєм ока поглядаючи на господаря, що, жодних сумнівів, приділяв основну увагу саме їй, вона написала Петрику і отримала у відповідь кілька рядків помилок і скорочень, які сяк-так складалися в повідомлення про те, що іносвітець вельми зайнятий. У нього за мить вийшли з ладу тридцять чипів старого зразка і забарахлили близько сотні нових, тому він у паніці, не знає, за що хапатися насамперед, і готовий здатися до початку бою. У будь-якому разі йому вельми прикро, але Юлці доведеться обійтись без нього.
– Бачиш? – Стас безсоромно заглядав через плече. – Маганомалія такої сили, що вплинула на чутливу техніку. Нумо знайдемо Антона, закриємо наші дитячі справи і не плутатимемось під ногами у спеціалістів.
– А хіба не ти постійно влазиш у завдання інших відділів? У тебе он ще синці не зажили з минулого разу.
– Тільки якщо є привід, – погодився рептилоїд без краплі каяття, – але від магії намагаюся триматись подалі і не соромлюся цього. Ти ж не стрибнеш без парашута разом із десантниками, сподіваючись не розбитися?
– Казав же, магія на тебе не діє, – нагадала Юлка.
– Не діє. На жабу ти мене не перетвориш, зате можеш нацькувати тисячі жаб або кинути камінь з неба. Все, на вихід. Ми загороджуємо хазяїну вікно, він зараз у нас дірку поглядом протре. І що там видивлятися? Сніг, лід і злі люди. Але така аномалія лякає, сама розумієш.
– Та якось не дуже, – неохоче зізналася Юлка. Незважаючи на його слова, вона була впевнена, що господаря цікавив аж ніяк не снігопад. – Моя мене лякає більше.
Стас не підтримав зміну теми – насупився і запропонував вибрати першу справу з двох:
– Криваві ритуали в шафі чи паранормальні нічні звуки?
– Без різниці. Що найпростіше?
Він кинув монетку, і випали підозрілі звуки.
Та й не тільки звуки були підозрілі… Коли Стас притримав для Юлки двері, до нього підійшов господар забігайлівки і щось сказав на вухо. Вона почула лише слова «швидше» і «переконати». Сенс всього іншого загубився в гомоні відвідувачів, але рептилоїд ніби крадькома глянув на її руку.
– Та невже?..
Юлка теж опустила погляд. Червоний малюнок уже повністю обплутав зап’ястя і підбирався до великого пальця.
Відредаговано: 12.05.2026