– Ви ще інтернет заборонити запропонуйте, – не втрималася Юлка. – В наш час блогери – частина масової культури, від цього нікуди не дінешся.
– І що ж це за культура, що порівнює м’яке з теплим і вчить труїтися заради краси? – з гіркотою запитав Дмитро. – Вони кажуть, що кожен може помилитись, але відео про засмагу не видаляють, воно монетизоване і обманює таких дітей, як моя онука, вже понад тиждень. Як подумаю про це, хочеться голови їм відірвати, а модераторам начхати на ту мою скаргу, блокувати цю маячню ніхто не буде.
– Засмага? – перепитала Юлка.
– Моя мала замовила чудо-таблетки з їхньої реклами, і уявляєте, кур’єра ніщо не зачепило, хоча він бачив, що перед ним дитина! Добре, що наковтатися нічого не встигла, а прочитала інструкцію і запитала мене, чому там ні слова про засмагу! У-ух! Вони усі пов’язані, щоб гребти гроші лопатою! Аж руки сверблять відхльостати їх до посиніння. Ось на них треба звертати увагу, вони – злочинне угруповання! А нам дайте спокій! Як нема чого пред’явити, не повзайте тут!
Дмитро так грюкнув дверима, що прищемив полу свого розтягнутого тренувального костюма і був змушений відкривати їх ще раз, щоб звільнитися. В інший час Юлка вважала б це смішним, але вона порпалася в матеріалах МаяЛіСи, розшукуючи щось про засмагу, проте не знаходила заголовків із цим словом.
– Я ж казав, що у кожного своя правда, – хмикнув анітрохи не збентежений Стас. – Подивися там, де про міцний сон, правильне харчування та здорову шкіру.
– Про мелатонін? – здивувалась Юлка. – Це тут до чого?
– А ти подивися.
Вона притулилася до стіни, готуючись витратити близько десяти хвилин свого життя. У відео Марія та Софія азартно розповідали про значення мелатоніну для безжурного сну, про продукти, що сприяють виробленню цього гормону, про зв’язок між харчуванням та зовнішністю, та про спонсора випуску – виробника лікарських засобів, зокрема проти безсоння.
– І де засмага? – не зрозуміла Юлка. – Ох ти ж!.. А далі що за маячня?!
– Далі – розповідь про меланін, який вони чомусь називають мелатоніном, – посміхнувся Стас. – Пам’ятаю, ти раділа, що дівчата популяризують науку? Ха! Вони не бачать різниці між гормоном та пігментом. Як гадаєш, інші відео настільки ж правдиві?
Юлка боялася це перевіряти. Вона відчувала, що результат їй не сподобається.
– Гліцин і гліцерин, – бурмотів поруч Стас, що навчився шукати суть у найнепопулярніших коментарях. – Ціан та ціанід… Тут хоча б без відповідної реклами. А що, різниця в дві букви не рахується, аудиторія все проковтне.
– Це ж абсурд!
– Ну, з першим робочим днем та бойовим хрещенням. – Зелений напарник дружньо ляснув Юлку по плечу. – Тепер розумієш, чому в нас довго не витримують? Таке буде стабільно мінімум раз на тиждень, і нічого не вдієш.
– Можна поскаржитися модераторам!
– МаяЛіСа – успішний проєкт з величезною кількістю відстежувачів, вони не лише заробляють, а й приносять дохід майданчику, де розміщують свої матеріали. Їх не чіпатимуть через таку дурницю. Подумаєш, дівчата букву не вимовили… Не біда. Що, по домівках? Дмитро вже охолонув, конфлікт вичерпано… А решта – не наша справа. Хочеш, подзвоню Ніні й скажу, що сьогодні ти в офіс не прийдеш?
Юлка неохоче кивнула:
– Треба перетравити це все. Дякую за турботу.
– Звертайся! І більше не донось на мене, домовилися?
Вона промовчала. Знову провела Стаса поглядом до рогу, перейшла вулицю на світлофорі…
І зустріла напарника біля квартири Марії, Єлизавети та Софії.
– Ти знущаєшся?! – обурився він. – Ми ж домовилися не лізти у цю справу!
– Хто б казав!
– Шпигуєш? От і добре.
– Що?
Дівчата критиці не зраділи, і це ще м’яко сказано, але Юлка тішила себе думкою про те, що виконала свій обов’язок. Вона й на сайті скаргу залишила, і в програмі «Спостереження» побачила кнопку «Повідомити про проблему» і тицьнула її навмання… Щоправда, нічого не сталося, проте треба було перевірити, хіба ні?
– Тепер точно все? – запитав на вулиці Стас. – Зваж, якщо надумаєш піти туди сама, за твою безпеку я не ручаюся.
– Все, – втомлено зітхнула Юлка. – Слухай, а що за «Повідомити про проблему» біля інформації про учасників дослідження? На вигляд як посилання, а насправді нікуди не веде.
– В сенсі – нікуди? Це сигналка для верхів про те, що ми не справляємося, її чіпати не можна, якщо не хочеш клопоту. Ти натискала?
Юлка винувато вибачилася і вирушила додому – цього разу по-справжньому. Її долали сумні думки, і прогнати їх не могли ні тиша за стіною, ні смачна їжа, ні новий випуск цікавого подкасту. Ще й рука боліла. Не так, щоб серйозно, але забути про себе вона не давала.
А після дванадцятої ночі прилетіло сповіщення, яке дякувало Юлці за вчасний сигнал, повідомляло про строгу модерацію контенту МаяЛіСи, інформувало про зарахування на банківський рахунок вельми пристойної премії і попереджало про візит фахівця з іно- та земної магії, що допоможе позбутися символів на руці.
Відредаговано: 23.04.2026