Стаття 9
«Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України»
Тут все просто. Щоб міжнародний документ став легітимним для України, він має пройти процедуру підтвердження нашим парламентом.
Теоретично, міжнародний акт мав би бути підданий аналізу, а наше законодавство мало б бути проаналізовано на відповідність такому міжнародному акту. І після такого аналізу та позитивних висновків Верховна Рада України повинна ратифікувати такий акт, що є підтвердженням двох фактів: міжнародний акт не суперечить законодавству України; Верховна Рада України надає статус закону такому акту.
«Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України»
От і я про те! Спочатку – відповідність Конституції України.
Але, що робити, якщо наші «шановні» обранці, ратифікували «кота в мішку», без аналізу і т. п.?
А нам потім виконуй все, що вони «понаратифіковували»…
І, на превеликий жаль, такі приклади не поодинокі…