Глава 4.2

***

– Графіки говорять самі за себе, сеньйоре Сальві. Звісно, це лише прогноз, але у 90% наші попередні прогнози збігаються з реальністю, – трохи втомлено промовила, закінчуючи свій довгий монолог, а потім замовчала і дала змогу чоловікам нормально переварити інформацію, яку я їм щойно видала.

До речі, моя мініпрезентація пройшла просто ідеально. Я говорила впевнено і навіть ні разу не запнулася. Мабуть, сил мені додало те, що і Марк, і сеньйор Сальві весь цей час дивилися на мене дуже здивовано. По-хорошому здивовано, маю уточнити. 

Підозрюю, що вони (ну, сеньйор Сальві точно) до останнього не вірили, що я справді запропоную щось варте їхньої уваги, але… Тепер я бачу, що вони стали сприймати мене інакше, ніж на початку. Ніби нарешті помітили, що я не просто якась там дівчинка-недоучка, а справжній висококваліфікований фахівець.

– Знаєте, Аліно, – серйозно звернувся до мене Стефан після невеликої паузи, – вам справді вдалося мене вразити. Зізнаюся, я, звісно, хоч і був гарно проінформований щодо вас, але все одно не очікував отримати такий рівень.

Ура! Я ж казала! Я мала рацію! Я змогла його вразити! Я – молодець!

– Рада, що наші ідеї вам сподобалися, – легко (хоча хотілося дуже широко) усміхнулася йому.

– Це справді дуже якісна робота, браво, – промовив він, теж усміхнувшись. – Особливо ваші пропозиції щодо інтернет-магазину. Справді вважаєте, що ці зміни на сайті настільки піднімуть нам продажі?

– Впевнена в цьому, сеньйоре Сальві. Звісно, ваш сайт дуже стильний та якісний, однак... Для покупців він може здатися надто хитромудрим, якщо по-простому. Потрібно його трошки доопрацювати, щоб клієнтам було зручніше шукати, обирати та замовляти товари. Наприклад, під час поверхневого аналізу сайту ми одразу виявили, що елементарно процес оформлення замовлення має надто багато кроків і полів, які можуть просто "налякати" людину, що вже була готова зробити це замовлення. І таких нюансів досить багато. Ну, я вже перераховувала їх декількома хвилинами раніше, тож не буду повторюватися. Скажу тільки, що, покращивши юзабіліті сайту, ми дійсно зможемо суттєво збільшити загальну конверсію.

– Що ж, повірю вам на слово, – відповів мені, схвально гмикнувши. 

– Аліна в цій сфері професіонал, тож ти справді можеш бути впевненим у її словах, – заговорив Марк, змовницьки мені підморгнувши.

– Та я вже й сам це зрозумів, – промовив до нього дядько. – Аліно, Марк повідомляв вам, що ми вже знайшли собі агенцію для співпраці? – раптом перевів він тему.

– Згадував про це, але, сподіваюся, я змогла переконати вас обдумати своє рішення ще раз, – можливо, трохи самовпевнено вийшло, але я вирішила боротися до кінця за замовлення, яким вже справді загорілася. 

– Розумниця, – засміявся сеньйор Сальві, – вірите чи ні, але я саме такої відповіді від вас і чекав. І ви маєте рацію, тепер мені точно потрібно обдумати все ще раз. Пропоную вам з Марком поки піти пообідати, а потім я повідомлю своє рішення. Влаштовує такий варіант? 

– Звісно, влаштовує, сеньйоре Сальві, – задоволено відповіла йому. 

– Буду чекати дзвінка, – одразу за мною промовив до нього Марк.

Вже через десять хвилин я насолоджувалася своїм улюбленим лате в розкішному ресторані, який був розташований на останньому двадцятому поверху бізнес-центра і відрізнявся не тільки елегантним дизайном, а й просто нереальним виглядом на правий берег Києва. Ціни в ньому трохи “кусалися”, але я вирішила, що сьогодні можна трохи й потішити себе вишуканими стравами. 

Звісно, не було ніяких гарантій, що сеньйор Сальві все ж обере мене, але я всією душею вірила, що сьогодні удача буде на моєму боці. Марк, до речі, теж сказав, що все пройшло навіть краще, ніж він міг передбачити, тож в мене є всі шанси на “перемогу”.

***

Година очікування стала для мене справді нестерпною. Марк намагався відволікти мене розмовами “ні про що”, але я була неспроможна щось нормально йому відповідати, адже всі мої думки були там, де зараз приймалося таке важливе для мене рішення.

Розслабитися змогла тільки тоді, коли нас нарешті покликали назад. В той момент я вже просто розуміла, що ще трохи і результат моїх двотижневих старань стане відомим, а після мене чекає або гучне святкування нового контракту з командою, або вечір морозива, яким я буду заїдати свій провал.

– Спочатку, я хочу ще раз наголосити, що мені справді дуже сподобалися ваші пропозиції, Аліно, – не дуже втішно для мене розпочав сеньйор Сальві, коли ми сіли на “свої місця” в його кабінеті. – Повірте, якби в мене вже не було попередніх домовленостей з Адріаном, я б вже обговорював деталі нашого з вами контракту. Але ці домовленості є, і я не можу їх просто проігнорувати.

Тут він зробив паузу, а я… Ну, вже все було зрозуміло...

Всім дякую! Всім до побачення!

– Я розумію, сеньйоре Сальві, – відповіла йому, контролюючи свій голос, щоб ніхто не почув глибину мого розчарування. – Дякую, що дали мені цей шанс, і сподіваюся, що в майбутньому в нас ще буде змога разом попрацювати, – ні, ну а що я мала ще йому казати?

– Не так швидко, юна леді. Я ще не закінчив, – неочікувано промовив він. – Як я сказав, попередні домовленості я ігнорувати не можу, але… Я маю право їх трохи підкоригувати.