Комусь....коли нікому не треба

Ти мій

Ти мій кошмар і мій рятунок,
Ти сила днів і крик ночей.
Ти - біль моя і мій притулок,
Ти сльози й сяйво для очей

Ти ніби вже моє минуле,
Але без тебе я - без майбуття....
Ти майже те, про що забула
Та ти - моє серцебиття.

Ти перемога і поразка,
Тебе собі не пробачу я...
Ти наче принц старої казки,
І злий чаклун із забуття.

Так хто ти є? Чи ким здавався?
Ким стати так і не зумів?
Дізнатися уже не вдасться,
Бо бути тут ти не хотів....

Ти- фініш, ти - початок....
Ти - доля? Чи прокляття -ти?
О як багато непотрібних крапок,
Отих забутих, що не знайти....

Ти день і ніч в однім флаконі
Ти просто весь із протиріч....
Сиджу і пишу на балконі,
Слова, які диктує ніч...

Так хто ти? Щастя чи прокльони?
Любов чи ненависть свята?
Ти той, кому не писані закони,
Чи ти невинна простота?

А чи кому є діло, хто ти?
Чи, може, хто я- така?
Ми душі , ті що осиротіли.
Коли розвела річка берега?

Подобається

#330 в Різне
#12 в Поезія

Відредаговано: 26.06.2026