Комусь....коли нікому не треба

Обійми

Обніми мене у снах...
Обніми хоч на хвилину,
І побачу у твоїх очах
Давно загублену людину.

Своїм теплом у серці розбуди,
Нестримний спогад про кохання,
В душі подертій оживи,
На щастя тихе сподівання....

Ти обійми...не відпускай...не треба ...
Лише у сні таке можливо...
У маривах посеред неба...
Та це тепер не так важливо...

Тримай отак аж до світанку,
В ілюзіях терпких сховай.
І до самісінького ранку
Мене зі сну не відпускай...

Бо там між хмар...на краю неба...
Ми досі вміємо літати...
Бо там у сні....одна проблема...
Ми ще не навчені втрачати...

Подобається

#330 в Різне
#12 в Поезія

Відредаговано: 26.06.2026