Комусь....коли нікому не треба

Сліди каяття

За ким я сумувала?
За тобою, коханим і рідним?
Чи за тою, котру втрачала,
Пізнавши світ грішний...

З твоїми очима і досі римується небо,
Обійми твої — найтепліше, що знала...
Та, мабуть, не в тобі була потреба —
Я себе між рядками шукала...

Я себе розгубила між “можна” і “треба”,
На сторінках якогось "чужого" життя
Я між болем та тишею — десь біля неба —
Зараз шукаю пусте каяття

Лиш одне не збагну: ти чи минуле?
Тихо кличе мене у нічній самоті...
Чи це я, що колись себе не відчула,
Повертаюсь — щоб знову себе віднайти...

Подобається

#246 в Різне
#7 в Поезія

Відредаговано: 01.05.2026