Комусь....коли нікому не треба

На злобу дня

14.02.2026

У світі примарних ілюзій кохання
Я вірила в щирість усіх почуттів...
Для мене важливі були ті признання,
Які й говорити ти не хотів.

Рожеві надії плекала уміло,
Збирала по краплі нещиру любов.
І серце по-справжньому у мене боліло,
Від непотрібних, холодних розмов...

Здавалося вміла кохати душею,
Віддала б усе не своє я тобі.
Лиш би назавжди бути твоєю,
Лиш би кохали очі твої.

Серце згубила б у мріях несправжніх,
Пропащим би стало моє все життя!
Та були би дні ті, одні із найкращих!
За втрати такі не було б каяття...

Я вміла кохати тебе лиш одного,
А зараз лякає щирість проста...
Сама я дійду до фіналу гіркого,
Помилки рахуючи тихо до ста...

Подобається

#353 в Різне
#12 в Поезія

Відредаговано: 14.02.2026