Розділ 25. Те, що йде збоку

О восьмій п’ятдесят дві Софія прийшла до складської брами з двома папками. Даніель наздогнав її біля смуги, за якою після проби Д115 ще хотіли розвернути вантажівку до тріснутої плити. Сьогодні прохід перегороджувала звичайна табличка Марка: приймач закритий. Під нею стояв номер акту Д115. Начальник складської зміни пропустив їх за новим нарядом на огляд внутрішньої лінії, не на повторне переведення порту. Він сам перевірив, що K-С лишається при його приладі й жодна пробна касета не стоїть у гнізді.
— Якщо ви надумаєте подати на плиту ще раз, я зупиню, — сказав він.
— Нам потрібен сирий ряд проби Д115, не ще одна тріщина, — відповіла Софія.
Рута чекала в робочому халаті з плямою охолоджувальної води на рукаві. Вона поставила дві умови ще до того, як повела їх усередину. Її верстат закінчує замовлення без вимкнення води; і ніхто не вставляє датчик так, щоб зменшити потік на клінічний та сусідній районний відвід. Якщо звичайна робота дасть слабку відповідь, вона не посилюватиме хід заради гарнішого числа. Її замовлення мало покупця, а не було безкоштовним випробувальним вантажем.
Начальник складу погодився на невтручальні затискачі. Міський електрик поставив перший прилад на доступну зовнішню ділянку перемички С-7, перед її входом у складський вузол. Рутин майстер поставив другий, зі своїм живленням і годинником, на приймальному вході складу після тієї самої гілки. Даніель не торкався жодного. Софія попросила обох спершу показати нуль і похибку на власних шкалах. Три сирі смуги проби Д115 лежали в неї під прозорим листом: складський порт, охолодження Рути, містове підтвердження Ярини. Тепер замість сперечатися, чи годинники були однакові, електрик і майстер дали кожному приладу окремий звірений часовий знак.
Усередині сухого відсіку Даніель побачив те, чого не можна було знайти, дивлячись тільки на тріснуту плиту. С-7 виходила з охолоджувального ходу Рути, ішла за глухою перегородкою і повертала до складського сервісного колектора. Біля повороту стару табличку підфарбували так, що «внутрішня» нагадувала назву зворотного датчика. Начальник сам зняв кожух у межах свого наряду; електрик простежив жилу та трубу до обох доступних кінців. За перегородкою не було нового четвертого входу зовнішнього керування. Але це ще не говорило, скільки С-7 віддавала в приймальний блок, коли звичайний міський імпульс збігався з Рутиним верстатом.
О дев’ятій верстат ішов своїм звичним ходом. Рута стояла біля регулятора води, майстер — біля її робочого термометра. Звичайний імпульс трьох міських вузлів не відкривав тут проміжного портового режиму: склад залишався під місцевим керуванням, депо й насосна — так само. На першому затискачі крива С-7 піднялася раніше за зміну приймального входу. Другий прилад показав запізнілий підйом. Даніель упізнав цей проміжок з Д115, але Софія не дозволила йому назвати його одинадцятьма, доки майстер не прочитав похибку й не звірив обидва часи.
Вони брали різницю між робочим ходом та записаною перед ним звичайною смугою, а не весь потік С-7 від нуля. При першому перерахунку цієї додаткової частки за окремою складською шкалою затискач С-7 дав еквівалент десяти цілих восьми десятих одиниці з межею п’ять десятих; незалежний прилад на приймальному вході — одинадцять цілих дві десятих із межею шість десятих. Інтервали перекривали одинадцять. Датчики стояли на різних місцях, отримували живлення з різних джерел і не позичали один у одного вихідного числа. Рута попросила не піднімати її воду вище робочої смуги, щоб звузити похибку. Софія записала більшу похибку без торгу.
— Хіба цього не досить? — запитав начальник складу. — Ми бачимо дорогу.
— Бачимо, що дорога жива, — відповіла Софія. — І що її внесок у цьому звичайному ході відповідає різниці Д115. Тоді плита ще була під місцевим коротким прийманням. Сьогодні вона закрита. Не можна дописати сьогоднішній показник у той ряд як прямий повтор.
Рута не брала участі в їхньому словесному розрахунку. Вона відклала готову деталь і покликала майстра до наступної: через годину буде інший, але штатний тепловий хід. Якщо обидва затискачі витримають його, вона дозволить зняти другу пару смуг. Начальник зміни хотів би закінчити огляд одразу: біля брами вже чекав рейс із кріпленням для нового нежитлового приймача. Рута сказала, що той рейс не змінить часу її замовлення. Даніель почув у її голосі не впертість, а вартість зіпсованої деталі, яку потім знову довелося б робити власними руками.
Поки вони чекали, Софія повела Даніеля до плити за огорожею. Вхід залишався опечатаний після тріщини. Марк не дозволив знімати табличку, хоч нова вимірювальна смуга прояснювала внутрішній шлях. У тріщині не було відповіді, куди подіти повний потік трьох портів. Шістдесят одиниць короткої місцевої проби не стали місткістю сто; дев’яносто секунд не стали дванадцятьма годинами розсіювання. Даніель стояв на сухій стороні огорожі й помітив, як легко хотів би почути від Софії слово принаймні. Вона мовчки показала йому зламаний край облицювання. Йому не знадобилося більше.
На другому штатному ході Рута змінила подачу верстата в дозволеній робочій смузі, не перекриваючи охолодження. Її майстер повторно звірив температуру води на вході й виході; вона залишилася в чинній межі. Перший затискач знову побачив додатковий хід раніше за другий. Перерахунок дав десять цілих дев’ять десятих і одинадцять цілих одну десяту з тими самими межами похибки. Електрик перевірив кріплення, а начальник складу провів його уздовж фізичної перемички назад до колектора: жоден датчик не сидів на чужому кабелі з подібною біркою. Софія поклала обидва ряди окремо, не усереднила їх до красивого рівно одинадцяти.
— С-7 лишається внутрішньою? — спитав Даніель.
— Обидва кінці так показують, — сказав електрик. — Вона не відповідає на зовнішню команду окремим портом. Але її звичайний робочий внесок мав бути в прогнозі проби Д115.
Начальник зміни сам дописав це до своєї копії. Він не обіцяв ще одного випробування на тріснутій плиті. Перед майбутнім повним складським приймачем їхній оператор мав рахувати залишковий сервісний вхід разом із С-7 та помилкою двох приладів. Якщо нова адреса не витримає цього, ключ K-С не допоможе. Софія відправила йому сирі смуги, Руті — копію тільки її робочого ходу, а Леону коротке повідомлення, що жоден порт сьогодні не перемикався. Вона не підшила дані С-7 до справи холодного стенда Д100. Там уже були свої шість проти чотирьох; збіг напряму відхилення не робив їх одним механізмом.
Дорогою до депо Даніель побачив машину з кріпленням, яка чекала біля складу. Водій не мав права ставити раму в першому зручному місці. На деповому дворі Лада саме сперечалася з міським розмітником про Д-2. Той провів крейдою майбутній край нежитлового приймача поперек смуги, якою пожежна зміна виводила візок. На папері смуга була вільною: там не стояли будівлі. Лада поставила на неї справжній візок зі шлангами та попросила свого пожежного чергового пройти поворот у повному спорядженні. Колесо вперлося в кілок розмітника.
— Тоді зсунемо кілок після монтажу, — запропонував він.
Лада витягла кілок зараз. Черговий пройшов із візком назад і сказав, скільки ще треба місця для дверей за диму. Лада позначила іншу лінію вздовж нежитлової основи. Біля другого кінця смуги робітниця депо, яка користувалася боковим краном, зупинила її: у цій точці візок уже проходив, але після монтажу рама відрізала б кран від чергового. Лада пройшла обидва шляхи сама. Вона не попросила робітницю на Д120 носити воду в обхід приймача. Перенесла майбутній край ще на ширину долоні до глухої основи й покликала Марка перевірити, чи там взагалі можна поставити звичайний кронштейн. Марк зішкріб фарбу, знайшов цілий несучий шов, але не видав допуск рамі без навантажувальної проби. Лада вимагала нового кріплення й переносила огляд на завтра.
Водій із кріпленням відмовився чекати у вузькому дворі до вечора; відвіз частину вантажу на погоджений зовнішній майданчик. Розмітник записав простій і новий розмір. Робітниця з бокового крана поставила свій підпис лише під збереженим доступом до нього, не під майбутнім міським приймачем. Даніель не тримав візок навиком і не назвав нову лінію Лади готовою. Вона зберегла право оглянути й позначити кандидатну ділянку Д-2; права на повний монтаж і дванадцятигодинне приймання ще належало отримати й довести на місці.
У деповій конторі Лада отримала інший документ, якого чекали всі три діючі вузли. Міська служба привезла двадцять одну звичайну добову касету на Д118–124 — по три серійні номери на кожен день. Деповий, складський і насосний оператори окремо звірили власні сім, міський комірник — загальний акт. Даніель бачив, як Лада відклала накладну Д-2, щоб перевірити не крейду, а пломби. О шістнадцятій сорок сім вона підписала своє місцеве приймання; останній оператор передав свій підтверджений номер о сімнадцятій нуль чотири. Служба занесла повний фонд як прийнятий до початку Д118. Це були касети для звичайних діючих вузлів. Чотирнадцять опломбованих добових після можливого перемикання та шість тестових лежали в іншому обліку й не стали їхньою сьогоднішньою витратою.
Даніель повернувся на захід через автомобільний міст. Східний пост перевірив відхід, західний — повернення; за вантажівкою з порожніми водними бочками він знову втратив кілька хвилин. У домі Павел уже говорив із Оленою по зв’язку. Вона принесла акт постачальника на домашню енергію Д118–124; два місцеві пости перевірили власні умови вводу й час початку. Ніна попросила прочитати їй уголос серійний номер не тому, що не довіряла Павелові, а тому, що завтрашній світанок почнеться з її кухні. Постачальник і обидва уповноважені пости підписали приймання о вісімнадцятій десять Д117. Новий фонд починав діяти від Д118 00:00. До тієї миті дім витрачав зі свого чинного Д111–117; місто — зі свого звичайного сервісу того самого строку.
За вечерею Ніна попросила Даніеля назвати тільки те, що справді змінилося. Він сказав про прийняті ранком домашні їжу й воду, про два нові фонди, які набудуть чинності опівночі, і про виміряну живу дорогу С-7. Потім зупинився. Холодний стенд дав сильну підказку щодо шести рисок, але не верхню межу трьох міських портів. Д-2 мала нову лінію на землі, а не доведені сто одиниць та вихід. Клініка лишалася при своєму «ні». Насосний упор не пройшов нової повної проби. Даніель міг допомогти наступного дня, маючи повний заряд і ту саму травмовану руку, та жодна з цих речей не була дозволом почати місто.