Розділ 1. Староста і нестарости

Розділ 1. Староста і нестарости
Галя
Здавала екзамени для вступу і заледве поступила.  Що тепер робити? Прийдеться справді вчитися. Еххх, нічого, впевнена я така не одна. Надіюся
— Надійся, всерівно ніщо не допоможе. - лунав в голові мій голос.
— Допоможе! - відповіла я йому.
Я ступила крок в клас, де на мене дивилися різні пари очей. Так багато незнайомих мені людей... Лише одна парта була вільною — та, що стояла біля дверей. Ні, не скажу, що я обрала погану парту, але й не прекрасну. Тому що попри неї всі оббігали, ходили, ой, повірте мені, через це я мала кидати в пральну машинку свій рукзак разів сто. А ще, як бувало хтось залетить в ту парту, коли в кабінет вбігає і полетять далеко-далеко мої любі речі.
Я тихенько сіла і вчителька почала з нами знайомитися. На іншому ряді заді мене сиділа гарненька, кучерява з коричневим волосся дівчинка Наталія,  а ззаді неї примістилася чорноволоса Надя. Я ж була простою шатенкою з карими очима. 
Наша класна керівничка запиталася:
— Хтось хоче бути старостою?
  Одна я підняла руку, тому зрозуміло, що я нею таки стала. 
Першим моїм завданням було взяти номери у моїх однокласників.
Я підійшла на перерві до Наталі і Наді:
— Дайте, будь ласка, свої номери телефону. - мовила привітно я.
— Звісно. - відповіли обидвоє, які вже встигли познайомитися.
Я записала їх з їхніми іменами і прізвищами, а внизу додала «Однокласниця 1». Незнаю чому, просто перше, що прийшло на думку, щоб не забути однокласниць.

Надя
Як завжди сіла на автобус і прийшла вчасно, хоча перед тим дорогу мені перебігла чорна кішка. Проте я в прикмети не вірила, тому все чудово. Не вірила, казала я, йшла-йшла і підслизнулася на рівному місці. От тобі і ранок.
— Ой, акуратніше, давай допоможу! - звернулася до мене кучерява дівчинка з каштановим волоссям.
— Спасибі! - відповіла я.
— Ти теж першокурсниця? 
— Ага, а ти?
— Теж. 
— Ооо, рада знайомству. - сказала я.
— І я також, може сядемо десь один біля одного, бо я ще тут нікого незнаю. - стривожено заговорила вона.
— Звісно. 
 Ми почимчикували в напрямку до воріт,  а потім сіли одна за одною в класі. Уже мав початися перший урок для знайомства, як забігла в клас захекана шатенка і сіла за парту, яка остання залишилася вільною. Вона сиділа близько біля нас і видно було, що в дівчини ранок теж був веселим.
Після уроку дівчина з статусом «запізнилася і стала старостою» підійшла до мене з Наталею та взяла наші номери. Ми зраділо відгукнулися на її прохання і так познайомилися.

Наталя
Їздити в автобусах просто жахливо, а тим більше зранку, коли всі кудись поспішають! 
Я вже майже дійшла до ліцею, як побачила дівчину, що йдучи зашпоталася і впала. Ще з дитинства батьки вчили, що треба допомагати іншим. Тому я швиденько підбігла до неї і допомогла встати. 
Так ми й познайомилися. Я познайомилася з Надьою. 
На уроки ми не припізнилися, не звертаючи уваги, на карооку, яка прибігла рівно з дзвінком і отримала статус старости. 
Після уроку вона підійшла до нас і взяла наші номери телефону. Коли вона підписувала нас, то я помітила, що вона ще підписала «Однокласниця 1». Нас з Надьою — однокласницями 1. Дивно якось. Що це за така Галя, що підписує людей «Однокласниця 1»? Цікаво?