Комп'ютерна вдячність

Робочий день підійшов до кінця. У великому міжнародному космічному центрі поступово затихав гул голосів. Монтажні зали, дослідницькі лабораторії, обчислювальні центри, склади обладнання та довгі коридори спорожніли. Науковці, інженери та техніки розійшлися по своїх домівках.

Сьогодні був насправді важливий день. Була досягнута дуже значуща віха в історії розвитку всього людства. Нарешті завершилися багаторічні роботи над міжзоряним зондом-дослідником. Завтра з самого ранку зонд буде закріплений під обтічником ракети-носія і повністю готовий до запуску.

На наступний тиждень вже офіційно призначили старт ракети з інноваційною іонною рушійною установкою, яка дасть змогу зонду розігнатися до неймовірної швидкості, яка складе 10% від швидкості світла.

Після запуску зонд-дослідник вирушить у тривалий міжзоряний політ, який займе цілих три століття. Його шлях пролягатиме до нещодавно відкритої екзопланети Wolf 1069 b, розташованої за 31 світловий рік від Землі. Вчені за допомогою спостережень і математичних розрахунків з'ясували, що ця екзопланета є близнюком нашої Землі й цілком може стати другою домівкою для людства.

Досягнувши своєї мети, зонд проведе всебічні дослідження екзопланети та підготує детальний звіт, що міститиме фото і відеоматеріали, результати спектрометрії, магнітометрії та радіометрії, а також радарні панорами та ще багато чого іншого. Додатково, зонд спустить автономний дрон безпосередньо на поверхню планети.

Для надсилання звіту на Землю, радіохвилям доведеться подолати неймовірну відстань у 31 світловий рік. Для цього зонду знадобиться витратити дуже багато електроенергії. Таких потужностей не мали ані сонячні батареї, ані акумулятори зонда. Щоб розв'язати цю проблему, зонд обладнали компактною ядерною енергетичною установкою. Єдиний недолік якої полягав в тому, що вчені та інженери ні як не змогли оснастити її системою охолодження через надмірну вагу радіаторів, нагнітачів та холодагенту.

Тож, після запуску енергетичної установки вона спершу дасть достатньо енергії для надсилання міжзоряного сигналу, але вже за вісім хвилин після цього перегріється й вибухне. Зонд буде втрачено. Вибух станеться на орбіті Wolf 1069 b і не завдасть жодної шкоди екзопланеті.

Через 31 рік після цього космічний центр на Землі отримає результати досліджень і зможе їх обробити. Якщо Wolf 1069 b виявиться справді придатною для життя, то буде ухвалено рішення про будівництво на орбіті нашої планети корабля поколінь і відправлення його до екзопланети для переселення перших кількох тисяч осіб та початку колонізації Wolf 1069 b.

● ● ●

Один із техніків затримався в складальному залі, озирнувся на всі боки й квапливо відгвинтив кришку збоку зонда. Він під'єднав флешку до порту бортового комп'ютера. На портативному носії даних заблимав червоний світлодіод. Зачекавши, поки вогник згасне, технік вийняв флешку і дістав із кишені металевий циліндр, з якого виходив шлейф різноколірних дротів. Технік під'єднав шлейф до вільного роз'єму системної плати бортового комп'ютера, закріпив циліндр металевим хомутом і повернув кришку на місце, ретельно загорнувши гвинти.

Технік був молодий й дуже амбітний. Він довго виношував ідею про те, щоб з користю використати обчислювальні потужності зонда протягом трьохсотрічного польоту до іншої зірки. До того ж він був затятим прихильником теорії про те, що комп'ютер не просто має виконувати написані людиною команди, а й самостійно покращувати та оптимізувати свою власну програму.

Під'єднавши флешку, технік оновив програму зонда і тим самим ввів у дію спеціальний програмний модуль, який дозволить бортовому штучному інтелекту самостійно переписувати власні першокоди під час довгого польоту безпосередньо на рівні машинних кодів.

Адже справжня комп'ютерна програма це зовсім не ті гарно написані й добре структуровані мови високого рівня, які ми звикли бачити в повсякденному житті. Вони призначені лише для того, щоб людям було простіше та зручніше працювати з текстами програм. Фактично, всі мови високого рівня значно більше наближені до людських мов, ніж до машинних кодів, якими оперує комп'ютер.

Наприклад, у найпростішій мові BASIC, виконання команди:

PRINT "Вітаю вас!"

Виведе на екран речення "Вітаю вас!". Більш складною і професійною мовою С програма для відображення цього ж самого напису матиме такий вигляд:

int main(void)

{

printf("Вітаю вас!");

return(0);

}

Але все це мови верхнього рівня, покликані зробити для людей процес програмування простим і оптимальним. Для того, щоб такі програми стали зрозумілі комп'ютеру, їх треба ще перевести за допомогою компілятора в машині коди у шістнадцятковій системі числення. Тож в результаті наведена вище програма виглядатиме ось так:

BB 11 01 B9

0D 00 B4 0E

8A 07 43 CD

10 E2 F9 CD

20 C2 B3 F2

E0 FE 10 E2

E0 F1 21 00

Комп'ютеру зонда-дослідника зовсім було ні до чого працювати з мовами високого рівня й використовувати компілятор. Вони йому були просто не потрібні й навіть зайві. Після оновлення він зміг напряму писати в машинних кодах і протягом століть покращувати й оптимізувати свою власну програму.

Додатково технік під'єднав до зонда циліндр із квантовою базою даних, яка містила в собі величезний обсяг людських знань, якими бортовий штучний інтелект зможе користуватися для різного роду досліджень під час довгого польоту.

Правду кажучи, це була досить таки ідеалістична база даних. У ній не було жодних відомостей про расову, релігійну та національну дискримінацію, а також про війни, вбивства, злочини, забруднення довкілля, гроші, насильство, брехню, заздрість, жадібність і багато інших людських вад.