Образні моделі Матриці

Перед тим, як малювати ілюстративні картинки, ще раз проговоримо, що таке Матриця. Який сенс я вкладаю у цей термін? Як власне я це розумію? Отже, Матриця сприйняття інформації за моїм визначенням – це психологічний механізм критичного аналізу та відбору вхідної інформації, який притаманний окремій людині. Це своєрідний вхідний інформаційний «фільтр», який сортує всю почуту чи побачену інформацію за критеріями істинності або хибності, корисності або некорисності.

Цей механізм працює з деякими відмінностями у різних ситуаціях, але стійко в цілому. Він завжди індивідуальний для кожної людини, але часто ці механізми можна поєднати у характерні категорії для певних груп людей в разі подібності їх психологічних властивостей та схожих ознак. Тоді ми можемо говорити про узагальнені психотипи людей. Поведінка людей може бути передбачуваною та прогнозованою в сенсі сприйняття інформації. Тому можна говорити про певну характерність цього механізму для конкретної людини та для груп людей, схожих один на одного психологічно. А все що характерно, можна вже й ілюстративно малювати.

Яким образним порівнянням можна описати цей критичний механізм для наочності принципу дії, чи можна його змоделювати? Як описати його вибіркову роботу? На що взагалі ця матриця може бути схожою? Щонайперше мені спадає на думку порівняння на кшталт «фільтр» або «перемикач» будь-якої конструкції, а також «сторож» або «вартовий» в іншій схемі моделювання.

Механічний сітчастий фільтр

Даю перший варіант, найбільш наочний за моїм смаком. Бачу фільтрувальну модель у такому вигляді. Уявімо певний технічний пристрій для відбору плодів різної величини, що складається з розташованих одна над одною сіток з проміжками різного розміру. Завдання в цьому образному прикладі таке – потрібно розділити у загального потоку плодів, що падають зверху, плоди за їх розмірами – яблука, горіхи, горох і макові зерна. Може, приклад і не дуже життєвий, але такий пристрій легко уявити.

Мається на увазі, що плоди відповідної величини затримуються призначеною для них сіткою, «налаштованою» на них за розміром своєї клітинки. А решта вільно провалюється вниз. Такий нескладний механізм може просто відсортувати плоди за розміром та направити кожен з них за відповідними жолобами та лотками. Так само і з інформацією, що «падає зверху» до нашої свідомості. «Плоди» тут – думки та поняття різного ґатунку, із різних джерел (із ЗМІ, від співрозмовника). А «сітки» – критичні фільтри мислення, індивідуальні для кожної людини, які розподіляють інформаційні потоки.

Рельєфне друкарське кліше

Можливий другий варіант образного опису нашої матриці. Тут вже приклад ближчий до безпосереднього розуміння матриці як такої. Уявімо друкарське кліше як опуклу рельєфну форму, на якій підготовлено до друку літерний малюнок. Валик із фарбою – це загальний потік інформації – наносить фарбу рівномірно на всю поверхню кліше. Фарба при цьому не затікає до ямок, а залишається тільки на опуклих поверхнях. Відбиток на папері очікувано відповідатиме малюнку цих опуклостей. На що в цьому випадку впливає фарба та валик? На колір відбитка. А малюнок відбитка повністю залежить від рельєфної форми кліше.

Так і людське враження від загальної інформації, що надходить ззовні, відбивається у свідомості людини згідно з її власним індивідуальним внутрішнім «кліше». Хтось ззовні нашого мозку малює для нас картинку широким друкарським валиком різними фарбами та рівномірними мазками. Але ми бачимо цю картинку лише з допомогою матриці нашого попереднього досвіду, який дає свій «відбиток» у свідомості. Чи ідентична видима картинка і намальована всередині мозку? Чи збігається вхідна інформація з тією, що пройшла через «фільтр»? Очевидно, що ні. Ми дивимося очима і слухаємо вухами, а бачимо і чуємо мозком. Це найголовніша властивість людського сприйняття.

Радіоприймач

Уява підказує мені третій варіант моделі сприйняття – радіотехнічний, саме згідно з моєю первинною освітою. Порівняємо вибірковість людського сприйняття інформації з роботою вхідного контуру радіоприймача. Він налаштовується на відповідну частоту дальньої станції, що передає, за допомогою спеціальної ручки налаштування. Крутимо ручку та по черзі чуємо музику з різних точок планети від різних передавачів. Усі радіопередачі йдуть одночасно, але приймач відповідно свого налаштування вибирає лише одну з них. Тут додатково може відігравати свою роль і спрямованість антени, і вибірковість налаштування, і перешкоди, і віддаленість абонента. Головною ж умовою гарної чутності є точна відповідність радіочастот приймача та передавача (у людському розумінні – співрозмовників). Резонанс розуміння співрозмовників настає при збігу «частот налаштування» джерела та слухача. Якщо налаштуватися точно, то можна почути навіть тихий голос співрозмовника. А якщо думати «про своє», то не почуєте й крик у вуха.

Математична матриця

Можливий і четвертий, математичний варіант моделі. Тут опишемо власне математичну багатовимірну матрицю з чарунками, пов'язаними між собою за допомогою внутрішніх формул, за якими транспонується вхідна інформація. Така модель, очевидно, втрачає свою наочність через складність розуміння, до того ж узагальнення та порівняння тут не працюють. Але мені вона видається найточнішою для випадку людської психології, адже наша психологія часом має стільки тонких нюансів.

Тож для тих, кого не лякає математичне слово «транспонування», ця модель підійде найкращим чином. Сутність її полягає в тому, що весь інформаційний потік можна поділити на велику кількість інформаційних підканалів, кожен з яких обробляється за власною окремою формулою. Це і є причинно-наслідковий зв’язок між багатьма чарунками матриці. Множинна вимірність матриці лише ускладнює процес обробки інформації, але й дає змогу деталізувати його. Узагальнення в такому випадку буде шкідливим через зайве спрощення підходу, адже не завжди все треба спрощувати та узагальнювати. Часом ми навпаки потребуємо уточнень та деталізації. Це набагато ближче до відносин у реальному житті. Власно кажучи, термін Матриця я з початку й обрав саме тому, що він найбільш відповідає багатоелементній системі, яка враховує багато факторів та нюансів психологічного стану людини.