Швидкість мислення

Поговоримо про швидкість мислення, кмітливість. Знову ж таки з тим самим намаганням провести аналогію між людиною та комп’ютером. Технічними характеристиками, що визначають швидкість обробки інформації в комп'ютері, є тактова частота процесора та обсяг оперативної пам'яті (ОЗП). Їх можна позначити чисельно у мегагерцах та мегабайтах відповідно. Чим вище тактова частота та обсяг оперативної пам'яті, тим швидше працює комп'ютер. Програми «літають»…

Мозковий «комп'ютер» людини також може працювати з різною швидкістю. Не завжди швидко обробляє велику кількість інформації. Якщо він думає повільно, то це туподумність. Це схоже на нестачу оперативної пам'яті у звичайному комп'ютері, де основна програма працює без збою. Або в цьому «комп'ютері» слабкий процесор.

Якщо повернутись до наших персонажів – Вчитель розповідає надто швидко. Швидкість мислення Учня низька і не дозволяє йому встигати за перебігом викладу. Обсягу «оперативки» та «мегагерців» недостатньо. Вихід – повторення уроку, можливо, повільніше. Одразу згадується прислів’я – «Повторення є мати навчання». Дуже доречно.

Швидкість людського мислення змінити практично важко, вона визначається вродженими властивостями, навчанням і тренуванням. Приблизно так само, як і складно змінити обсяг ОЗП та тактову частоту без зміни конфігурації комп'ютера.

Але, повільно міркуючи, людина все ж таки може дійти правильного висновку або рішення. Досвідченому тугодуму добре допомагають схеми, креслення, графіки, плани з відмітками та інші прийоми, що підвищують наочність проблеми.

Однак він при цьому обов'язково повинен усвідомлювати мету та правила розумового процесу, знати саму Формулу та використовувати її. Повільно, але впевнено. Бо правильність висновку мислення значно важливіша за швидкість, я впевнений у цьому. Чи варто взагалі поспішати під час міркування? Ні. У цьому я також впевнений. «Скорий поспіх, людям посміх» – ще одне відоме прислів’я.

Тут доречно навести приклад зі своєї практики. Я особисто себе тугодумом не вважаю (вибачте за нескромність). Але часто користуюся графічними методами, що підвищують наочність проблеми та полегшують її розгляд. Цей метод, власно кажучи, й застосовую у цій книзі для поліпшення розуміння складних питань – ситуативні ілюстрації та образні картинки. Сподіваюсь, що на користь собі та читачеві.

Люблю великий обсяг інформації статистичного характеру звести до таблиці. Такий вид організації інформації дозволяє не випустити з уваги малозначущі елементи. Усі клітинки таблиці мають бути заповнені певним чином. Це найбільш наочний спосіб обліку та упорядкування даних. Такий підхід дуже допомагає у різних сферах діяльності – від інженерних розрахунків до торговельних звітів.

Поточну інформацію зручно відзначати у плановій таблиці. А ефективно розподілити робочий час працівників допоможе мережевий графік. І сімейну генеалогію ми малюємо у вигляді графіка-«дерева». Існує багато способів підтримати своє мислення – реєстри, списки…

Що вже тут приховувати – навіть у магазин за продуктами ходжу зі списком, який пише дружина. Вона в мене не помиляється ніколи! Що ж мені, вдруге йти до магазина, якщо забуду купити якийсь продукт?! Ні, краще вже купувати за списочком… Продавщиці посміхаються, коли я перед прилавком повільно читаю з папірця, але відверто не сміються.

Прикладів багато. Головне, повторюю, знати саму Формулу. Якщо ви помиляєтесь у Формулі та малюєте графік «не туди», то ніяка наочність вам не допоможе.

Проте технічні аналогії провести вдається не скрізь. Бо існує і така суто біологічна властивість мислення як лінощі. Про неї теж не можна забувати. Людина підганяє своє мислення під комфортний (менш енерговитратний) спосіб роботи, підсвідомо хоче мислити так, щоб не перевантажувати мозок.

Розумова лінь – основна біологічна властивість людського мозку, яка походить від природної необхідності організму економити енергію. Людський мозок має вагу, яка складає лише декілька відсотків від ваги всього тіла, але енергії він витрачає до чверті від витрат всього організму. Мозок витрачає непропорційно велику кількість енергії. Тож наші розумові лінощі мають суто біологічну підставу, бо мозок є найбільш енерговитратною частиною тіла.

Це той випадок, коли наш Учень просто хоче спати та пропускає урок «мимо вух». Чисто людська властивість, бо комп'ютер електрику не заощаджує.

Якщо швидко обмірковувати складні питання важко, потрібно полегшити собі завдання мислення. Тобто спростити всі поняття, їх кількість та їх взаємозв'язки. «А то голова заболить»... Зізнаймося, що часто ми вчиняємо за таким принципом – «Якщо дуже хочеться попрацювати (головою, у нашому випадку), то лягай поспи! Воно попустить». «Ранок мудріший від вечора» – ось ще одне фольклорне виправдання лінощів через відоме прислів’я.

Формула Пізнання у людей може бути довгою чи короткою, складною чи простою. Її властивості індивідуальні. У розумних людей Формула Пізнання довга і складна, вона складається з багатьох факторів, векторів, нюансів та їх взаємозв'язків. У нерозумних людей формула коротка та проста, бо «нащо ж його перевантажувати мізки». І кожна людина при цьому радіє ясності свого розуму, зовсім не вважаючи себе дурнем.