"Комп'ютер" на моїх плечах

Передмова. Ситуативні ілюстрації.

На що схоже наше людське мислення? На мій авторський смак відповідь на це питання така – на роботу комп’ютера. Того самого, за допомогою якого зараз друкую цей текст. Я до нього вже давно призвичаївся та начебто добре знаю. От до свого комп’ютера і спробую придивитись уважніше – чи не схожий він в чомусь на мене самого чи на людину взагалі? Чи має мій комп’ютер власну душу, тобто отой самий «психос», який входить до складу слова психологія? Навряд чи. Але знайти подібності та аналогії між людським мисленням та роботою комп’ютера я все ж таки спробую. Про це і піде мова.

01 Мозок 1

У цій публікації розглядаю широку тему – психологію сприйняття інформації – та розумію, що зможу висвітлити лише її певну частину у вузькому сегменті. Маю уявлення про величезну кількість матеріалу, присвяченого цьому питанню. Тому виберу лише ті тематичні моменти, де маю власне чітке розуміння питань.

Все викладене у жанрі есе. Тобто представляю на суд читача лише свої суб'єктивні авторські міркування без претензії на остаточність рішення, особисті враження без вичерпних узагальнень та висновків. Але з наміром розкласти «по поличках у голові» ці самі враження та висновки, з приведенням їх у системний вигляд, зручний для аналізу та розуміння.

 

Які питання маю намір розглянути? Визначу їхнє коло так: як ми сприймаємо інформацію – будь-яку, різну, складну чи просту, отриману через ЗМІ або при особистому контакті, очевидну чи неприйнятну, зрозумілу чи незрозумілу, усвідомлену чи підсвідому. Це є центральне питання публікації. Як ми передаємо інформацію іншим людям при спілкуванні, як ми її вибираємо із загального потоку, як ми її оцінюємо та перевіряємо, як записуємо та зберігаємо?

Причому саму інформацію тут розглядати не планую. А ось хто такі Ми? Нас, людей, які сприймають інформацію, якраз і хочу розглянути у доступному розмаїтті світовідчуттів та взаємодій…

Як протікає людське мислення при розв’язанні складних питань, якими струменями переплітаються думки у загальній когнітивній течії? Як досягти ясності власного світорозуміння в щоденному потоці інформації, що захльостує? Адже в цьому потоці є свої вири, підводні камені та мілини… Спробую пошукати такі способи мислення, де асоціації та образність прояснюють бачення світу.

Якого ефекту я хочу досягти від читання моїх роздумів? Задум нескромний, зізнаюся. Малюю собі в уяві таке собі «осяяння» у читача, який прочитав мою роботу. Він, на мою думку, повинен ляснути себе долонею по лобі та радісно вигукнути щось на кшталт «Ах, ось воно як… а я думав… як же це я сам не здогадався… ну, тепер все зрозуміло». І раптом ясно усвідомити для себе щось таке, про що раніше думав, але не міг чітко сформулювати. Скажете, наївно? Оцініть самі, прошу!       

 

Що можу запропонувати читачеві як авторський прийом та бачення? Це опис деяких складних психологічних понять та закономірностей через ілюстрацію цих понять у вигляді спрощених схематичних моделей. Мета – максимально спростити для розуміння складні речі, зробити це розуміння наочним за допомогою ілюстрації в ситуативних картинках.

Що таке ситуативна ілюстрація у цьому випадку? Це ситуація, проста і зрозуміла, в якій все очевидно і звично, яка описана з мінімально необхідною для роз'яснення деталізацією. Вона є своєрідною моделлю для розбору та розуміння складнішої реальної життєвої ситуації чи процесу, маючи з нею аналогічні схеми розвитку. Ілюстративна картинка має очевидну наочність і допомагає зрозуміти те складне, що такої очевидності та наочності немає. Тож зобразимо таку картинку? Пропоную взяти колірну палітру, пензлі з фарбами та узятися до роботи.

02 Пензель




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше