Глава 9.

- І все ж таки, що ж сталося цього злощасного дня? - з непідробним інтересом запитала Лариса – Клариса
- Справа в тому, що за деякий час до зникнення - за Максимом почали стежити, але хлопець цього не помітив, та й шпигуни діяли обережно, - продовжила розповідь Єва, - Викрадачі дистанційно підключились до смартфона Максима і спостерігати за пересуваннями хлопця, а за два дні до викрадення стався наступний телефонний дзвінок: Незнайомий хлопець, з яскраво вираженим акцентом зателефонував Максиму і представився його двоюрідним братом Матеєм, останній розповідає, що після Другої Світової війни зв'язок між родичами обірвався і тільки зараз його сім'я знайшла своїх далеких родичів.
-Хто? -  здивувалася Лариса, - На скільки я знаю у мого сина немає брата. Хоча... про своїх родичів я мало що знаю, звичайно, я запитувала про це у мами, але вона тільки розводила руками, а бабуся і зовсім починала злитися.
- Повірте, у Вашої бабусі були на це причини, але про це пізніше, - запевнила жінку детектив
- Хочу додати, що інформація, яку ви зараз почуєте, ґрунтується в основному на словах Максима, вірніше на тому, що хлопець зміг надрукувати на ноутбуці, адже хлопець досі слабкий, що дуже ускладнює отримання інформації та відновлення повної картини злочину, - додав Святослав
- Повертаємось до телефонної розмови. Матей просить Максима нікому не повідомляти про їхню розмову, він забажав аби ця розмова залишилося в таємниці, як доказ того, що він не бреше - пропонує Максиму знайти серед речей його матері сімейну реліквію - золотий компас з гравіюванням на задньому корпусі П. ІІ, - продовжив розповідь Стас, - Треба визнати, що інформація шокувала хлопця, що й не дивно. Як би Ви відреагували, якби Вам повідомили про родичів, яких Ви ніколи не бачили і навіть не здогадувалися про їхнє існування?. Максим вирішує нічого не говорити матері та самостійно перевірити цю інформацію, лише обмовившись друзям: «Якщо я знайду компас, то це правда». Як ми  вже знаємо хлопець так і не знайшов золотий компас і повідомив про це Матею, але останній до останнього відмовлявся в це вірити і вирішив підначити хлопця, сказавши: «Компас може бути у іншому місці, наприклад, у схованці». Максим вдав, що не сприйняв серйозно слова свого хлопця, але вирішує перевірити схованки на дачі і зробити це можна через два дні, в цей день хлопець якраз мав провести день з друзями на дачі.
- Тепер мені стало зрозуміло, чому син так наполегливо не хотів аби я поїхала разом з ним на дачу, - задумалась Лариса, - Він сподівався знайти схованку!
- Ви маєте рацію, - погодився Стас, - Але сам того не усвідомлюючи Ваш син потрапив у пастку. Розрахунок майбутніх викрадачів був простий - рано чи пізно хлопець повинен був вивести їх на схованку або одразу на золотий компас. Як нам стало відомо, за хлопцем стежили, не став винятком і день сімнадцятого червня. З'ясувавши, що Максим вирушає на дачу зовсім один, переслідувачі вирушили за ним. На своє щастя останні з'ясували, що до дачного будиночка родини Владич веде невеличка дорога через ліс, протяжністю всього п'ятсот метрів, яка дозволить викрадачам залишитись непоміченими. Приблизно до дванадцятої години дня Максим і викрадачі вже були на своїх місцях: іменинник вже був на дачі, розпалив багаття для шашликів і вирушив у дачний будиночок у пошуках схованки, а Матей та його спільник знаходилися неподалік від дачі хлопця, попередньо сховавши машину у лісі. Далі хронологія подій розвивалася так: дванадцять нуль п'ять - Матей телефонує своєму братові, свідком цієї розмови став дачний злодій, який пізніше повідомив нам цю інформацію і впізнав у Максимові хлопця, який розмовляв по телефону на дачному ділянку.
- У будиночку зв'язок дуже погано ловить, необхідно вийти на ганок, щоб нормально поговорити, але не знаю з чим це пов'язано, - пояснила Лариса.
- Після закінчення розмови хлопець знову продовжує пошуки можливої схованки, - продовжив розповідь Стас, - І приблизно о дванадцятій тридцять п'ять телефон хлопця вимикається і більше не з'являється у мережі. Сам хлопець стверджує, що коли він був у дачному будиночку, почув скрип хвіртки на задньому дворі, вийшов подивитися на відвідувача, адже друзі хлопця мали приїхати майже через півтори години, а на інших гостей Владич і не чекав. На задньому дворі стояв хлопець, на вигляд він був трохи старший за Максима. «Привіт, братику, це я, Матей», - це останні слова який пам'ятає хлопець – далі порожнеча.
- Подальші події розвивалися так: співучасник «Матея» перевозить Максима, який перебуває у несвідомому стані, у багажнику автомобіля до занедбаного будинку, - підхопив розповідь Єви поліцейський, - Поки співучасник лже Матея займається транспортуванням Максима, перший починає заплутувати сліди. Як зізнався злочинець, ідея з інсценуванням утоплення Владич спала на думку спонтанно, злочинцям було конче необхідно виграти час і зробити так, аби хлопця не шукали. Злочинець, помітивши човен у дачному будиночку сімейства Владич вирішує спустити його на воду, попередньо начинивши плав засіб напівпорожньою пляшкою коньяку, телефоном Максима та рибальськими вудками і тут відбувається перший огріх. Адже злочинець не знає того факту, що його «брат» не любить риболовлю та боїться глибокої води.
- Справа в тому, що у віці шести років Максимка ледь не потонув. Рятувальне коло, яке мало врятувати хлопця здулося і синок почав йти на дно, але на щастя його встигли врятувати. З того часу Максим дуже боявся води, не допомогли позбутися страху і заняття у басейні з тренером, - пояснила Лариса, - Ось чому я була впевнена, що мій син не став би плавати на човні сам - він би просто злякався  потонути.
- Далі зловмисник спускає човен на воду , - продовжив розповідь Святослав, - Залишаючи човен за п'ять кілометрів від дачі Владич у повалених соснах, які внаслідок підмивання ґрунту впали у воду. Єва і Стас одразу запідозрили недобре, адже якби човен справді вийшов у плавання посеред широкої річки, а хлопець через алкогольне сп'яніння, за версією слідчих, які займалися даним розслідуванням - потонув, човен би поплив далі за течією і ніяк не міг опинитися всього в п'яти кілометрах від невеликої акваторії з якої човен і виплив у води широкої річки.
- Подальші події відбуваються вночі, коли Максим приходить до тями. Хлопець перебуває практично у непроглядній темряві, на протилежному кінці приміщення бранець помічає тьмяну лампу, чути сплески води. Спочатку хлопець припускає, що він у кораблі, але насправді його тримали у будинку неподалік від води, - продовжив оповідання Стас, - Але ближче до моменту, коли знайдуть Максима  - його первезли на човні до девіаційної вежі.
- Що це таке девіаційна вежа? Раніше я про таку не чула! - З цікавістю запитала Лариса
- Девіаційна вежа - місце, де налаштовують корабельні компаси. Багато дачників садового товариства «Комета» та туристи на теплоходах іноді можуть спостерігати дивну картину - кораблі іноді пришвартовуються до вежі чи роблять навколо неї кілька кіл. Таким чином, усувається похибка корабельних компасів, яка називається магнітною девіацією. Налаштування компаса судна відбувається так: за допомогою спеціального обладнання девіатор звіряє показання компаса з координатами вежі та налаштовує його на правильні показники у разі відхилень, - пояснила жінці Єва.
- Сьогодні у мене день відкриттів, - абсолютно щиро зізналася Лариса, - Я, звичайно, бачила вдалині якусь невідому споруду на воді, але я навіть і подумати не могла, що це девіаційна вежа.
- Ця вежа ще зіграє роль у сьогоднішній історії, - кивнув Стас, - Досі не відомо, яким чином зловмисники проникли всередину, але це зараз не так вже і важливо. Спершу викрадачі здаються цілком спокійними та дбайливими людьми: хлопця годують, за допомогою приємної бесіди намагаються вивідати необхідні відомості, але коли останні розуміють, що Максим не повідомляє нічого нового починають лютувати. Подальші дні для хлопця минають як один і той самий день - майже у непроглядній темряві, коли неможливо було зрозуміти зараз ніч чи день, адже хлопець перебував у ізольованому та зачиненому будиночку, який розташовується далеко від цивілізації, а до найближчого дачного будиночка дуже далеко.
 Ближче до розв'язки сьогоднішньої історії ситуація починає загострюватись. Спочатку хлопця залишають без води та їжі, а далі... Далі події розгортаються у кінці липня, коли викрадачі, повернувшись у невеликий будиночок, виявили бранця непритомним на підлозі, пульса у хлопця здавалося не було і зловмисники вирішили, що хлопець помер і прийняли рішення позбавитися тіла померлого хлопця, перевезши його до девіаційної вежі. Злочинці планували скинути тіло Максима у девіаційний люк і назавжди позбутися хлопця так, аби його ніколи не знайшли. Але тут втрутилася сама доля і люк вежі просто не змогли відчинити, але викрадачі не знали, що люки вежі було замуровано та заварено зварювальним апаратом.