Глава 6.

А отже ніхто й ніколи не бачив Максима ні у інших містах, ні тим паче на курортах - все це було суцільним обманом. Не дала й результатів перевірка  чоловіків на ім'я Матей. У лінгвістичну школу, у якій працює Лариса - чоловіки або хлопці на ім'я Матей, не зверталися, у колі знайомих жінки чоловіків з цим ім'ям теж не було. Святослав Леоненко, вивчивши протоколи поліцейських, а також перевіривши ряд матеріалів справи знайшов деякі розбіжності.
- У човні, що належав сімейству Владич, дійсно знайшли телефон хлопця, напівпорожню пляшечку коньяку та рибальські вудки, - пояснював Леоненко, - Але ось дивина, ніякої наживки у човні виявлено не було. Хіба ж рибу на святий дух ловлять? Це дивно, адже навіть якби хлопець і потонув наживка чи бодай ємність, у якій  містилися опариші, черв'яки чи хлібчик мала залишитися у човні. Далі. У човні не було виявлено жодного відбитка пальців. Жодних слідів. У мене склалося враження, неначе це човен примара. Жодних слідів, жодних відбитків пальців, але ж так не буває. Людина дивна істота, вона завжди залишає по собі купу слідів. Хлопці з відділку трохи помудрували і виявили, що хімічний склад речовин з човна показав, що човен піддавався впливу миючих засобів, часто такі засоби використовують для того, щоб позбутися слідів кров або відбитків пальців.
- Це чистої води інсценування, - сказала Єва, - Вся ця ситуація з самого початку нам здалася дуже підозрілою і неправдоподібною, але схоже зараз справа приймає кримінального забарвлення...
- Абсолютно згоден, - погодився поліцейський, - Але й це ще не все. Наші фахівці з'ясували, що сімнадцятого червня о дванадцятій нуль п'ять на телефон Максима було здійснено дзвінок, тривалість якого склала майже п'ять хвилин, а ще за двадцять хвилин телефон хлопця був поза зоною мережі, але при цьому сам хлопець знаходився на території своєї дачної ділянки. Телефон, з якого здійснювався дзвінок, було увімкнено лише один раз і вимкнено одразу ж після розмови з Владич. Я би пояснив це тим, що невідомий використав одноразовий телефон. Далі. Сам телефон зниклого був вимкнений на момент його виявлення, дивно що його ніхто не вкрав, але не у цьому суть. Фахівці, які зайнялися дослідженням телефону хлопця, виявили, що налаштування телефону було скинуто до заводських, тобто вся інформація, яка містилася на телефоні, була видалена: дзвінки, фото та медіа файли, будь-який доступ до соціальних мереж, смс тощо. Який висновок ми можемо зробити? Для того щоб отримати доступ до телефону хлопця, невідомий потребував деякий час, але це підвищувало ризики бути поміченим.
- Насправді, скинути налаштування телефону до заводських можна досить легко і швидко, - сказав Стас, - Нещодавно зі мною сталася схожа історія. Справа в тому, що я забув свій графічний пароль від телефону і ніяк не міг його пригадати. Після перших п'яти спроб, необхідно було перезавантажити телефон, щоб знову відновити свої спроби, так само для розблокування телефону можна було ввести поштову адресу та пароль, що були прив'язані до телефону, але цей пароль я не запам'ятав. Після двадцяти безуспішних спроб ввести свій графічний пароль на телефоні висвітлилося оповіщення: У вас залишилося десять спроб, після чого всю інформацію на телефоні буде видалено. Я запанікував, адже на телефоні містилися необхідні мені фотографії, документи і вирішив пошукати вирішення цієї проблеми у інтернеті, але скрізь була одна й та сама інформація – необхідно скинути налаштування телефону до заводських. Що потрібно робити? Затиснути клавішу блокування телефону та кнопку регулювання звуку, на екрані телефону висвітиться невелике віконце, в якому можна виконати цю операцію.
- На цю дію не потрібно багато часу, лишень декілька хвилин - зауважила Єва. - Цілком можливо, що дехто міг вчинити саме таким чином.
– На одну загадку менше, – сказав Святослав, – Схоже, слідство зайшло у глухий кут. Жодного свідка, ні речових доказів, а все що ми знаємо, зниклому хлопцеві дзвонив якийсь Матей, але шукати людину лишень по одному імені це нереально, до того ж,  існує імовірність, що хтось міг представитися вигаданим ім'ям.
Літні дні пролітали зі швидкістю світла, але жодних відомостей ні про можливе місцеперебування Максима, ні про можливих підозрюваних так і не надходило. Леоненко зміг домогтися переведення справи Владич під його керівництво. Поліцейськими відпрацьовувалася версія причетності дачного злодія до зникнення хлопця, але ця версія не підтвердилася, того дня чоловік був помічений свідками у електричці, що вирушає до Києва о дванадцятій п'ятнадцять, а пізніше був зафіксований камерами відеоспостереження на одній зі станцій метро. Лариса, дізнавшись про обман ясновидячої Доротеї страшенно засмутилася, адже це була її остання надія знайти сина, але жінка не збиралася здаватися.
Повторний допит друзів Максима привніс свої результати. Марина, дівчина яка телефонувала матері Максима, згадала, що незадовго до зникнення хлопець поводився трохи дивно, а одного разу сказав: «Якщо я знайду компас...виходить, що це правда». Звичайно друзі почали розпитувати хлопця, але останній лише сказав: «Якщо все підтвердитися, я сам Вам про все розповім». Лариса і гадки не мала про який саме компас розповідав її син.
- В нашій родині компасів ніколи не було, до дикого лісу не ходили, у туристичних походах теж не були.
Напевно, справа про зникнення Максима Владич назавжди залишилася би нерозкритою, якби не події, які сталися наприкінці липня. Погода, що передувала описуваному дню, була досить хмарною, а на місто обрушилася непроглядна злива, але затятих рибалок це не спинило і вони все одно вийшли на свій промисел. У один із таких днів, недалеко від садової спільноти «Осоки» рибалив один такий чоловік. Ближче до вечора, коли чоловік вже збирався йти, помітив удалині фігуру, що віддалялась на човні від девіаційної вежі. Спочатку чоловік не надав цьому значення, але пізніше його неначе осяяло.
За півгодини на березі річки стояли машини швидкої допомоги та поліція, а з девіаційної вежі обережно винесли тіло хлопця на ношах. У хлопця не було при собі жодних речей, за допомогою яких можна було би ідентифікувати особистість, але була одна яскрава прикмета – кольорове татуювання у вигляді цифр: 1997. Поліцейські, що прибули на виклик, виявилися співробітниками відділення, у якому працював Святослав Леоненко. Стас і Єва впізнали хлопця по фотографії це був  Максим Владіч, детективи мали повідомити про цю новину Ларисі, але остання не відповідала на дзвінки. Вдома жінки теж не виявилося, а інформація, яку детективам повідомила колега Лариси і зовсім збентежила детективів.
- Останнім часом Лариса немов тінь ходила, неначе не вона це, а зовсім інша людина, - розповідала Станіслава Злата, - Воно і зрозуміло: єдиний син зник і досі про нього нічого не відомо, а жити у невідомості це справжнє пекло. Кілька днів тому, коли Владич перебувала у загальному кабінеті викладачів, їй хтось зателефонував, розмова тривала не довго, а потім Ларочка почала швидко збиратися. На всі запитання відповіла лише те, що дзвонив якийсь хлопець, який представився  ім'ям Лойзо, у нього була якась важлива інформація щодо зникнення її сина. З того моменту Ларочку більше не бачили. У мене було передчуття, що ця зустріч не обіцяє нічого доброго, але хіба люблячу матір можна зупинити? А тепер і Лариса зникла. Телефон її поза зоною мережі, вдома нікого немає, на роботі вже четвертий день не з'являється. Трапилося щось погане, я просто впевнена в цьому!
Залишивши лінгвістичний центр, Єва здійснила телефонний дзвінок
- У мене погані новини. Здається, Лариса зникла.