Частина 32

Коля уже майже півгодини, як качав верхній прес, піднімаючи  гирі і штанги різної ваги, починаючи від найменшої і закінчуючи найбільшою вагою, котру він міг подужати. Йому страшно повезло, що власник «Ібіци» подарував чоловікові річний абонемент у самий крутий фітнес-центр. Тепер він зможе постійно тренуватися  у професійному закладі, а не у себе вдома, де він це робив до сьогодні; і готовитися тут до чемпіонату Європи з пілону, що відбудеться за місяць у Лондоні, де він планував посісти перше місце аби виграти п’ятсот тисяч доларів, котрі він зможе потратити на операцію для Зоїньки, а на решту він би придбав нову, комфортабельну квартиру у пристойному районі Києва, і накінець-то міг би кинути роботу у клубі. Тому що трусити своїм симпатичним задом перед багатими шалавами - він не збирався до кінця свого життя. Він планував відновити свою аспірантуру в медичному, де так і не довчився через трагедію, котра змінила усе його теперішнє життя. Він обов’язково стане хірургом, як мріяв довгими ночами разом із своєю Каріною. Його Каріна! Він важко здихнув, пригадавши її посмішку. Чомусь йому все важче було з кожним днем згадувати її обличчя. Воно чомусь розмивалось у нього перед очима. Він ніяк не міг чітко намалювати собі її риси без фотографії. Це його лякало. Як він міг так просто забути ту єдину, котру так сильно любив? Правильно – любив. Останні роки вони так віддалилися один від одного, навіть займалися сексом тільки по великих святах. Це все сталося відразу після того, як Каріна зрадила йому із Сірим, самим крутим хлопцем в його університеті, ще до народження Зої. Коля навіть не був певний, чи його донечка насправді була його, а не від Сірого. В той час у нього не було грошей на  визначення батьківства, а після народження маленького ангелочка він забув про це, лишень коли взяв її на руки, таку крихітну і безпомічну, котра дивилася на нього своїми малесенькими сірими очками, що він відразу полюбив її, як свою рідну, і більше ніколи навіть не думав про визначення батьківства. Та й крім того, він так любив Каріну, що пробачив їй. Вона слізно просила її пробачити, що зробила страшну помилку, котру в ніякому разі більше не повторить, клялась, повзаючи у нього в ногах. Говорила, що Сірий так їй закрутив голову, бігав за нею по п’яткам, кожний день засипав її квітами, поки він перебував на будові вілли якогось олігарха під Ялтою. А коли він скупив усі її картини за завищеними цінами, що були виставлені у галереї, то вона розтаяла і втратила пильність на певний час. А коли збагнула, що накоїла, то було уже пізно. Єдине, що виграв Коля із зради його коханої дружини так - це гроші, котрі Карина заробила від продажі своїх творів мистецтва. Саме на них вони і збудували будинок на околиці Києва, а на зароблені гроші його власними руками, потом і мозолями, котрі він  заробив у Ялті, вони придбали машину. І усе це пішло за вітром!

На цьому Коля важко здихнув, закусивши нижню губу аж до крові. Перед його очима пронеслися страшні картини того дня, коли він втратив Каріну у тому пекельному вогні. Чоловік дякував Богу хіба що за те, що зберіг життя його донечки. Бо в інакшому випадку, коли б він втратив у тій пожежі і Зоїньку, то він би зненавидів би весь світ і в тому числі і Бога самого.

Зрада тієї єдиної, котру він боготворив і вважав символом чистоти, жіночої порядності і цноти, призвела до того, що він зневірився у всіх жінках без винятку. Він був її першим чоловіком, чим страшенно пишався і цінив понад усе. Та коли вона зрадила йому, після цього для нього Каріна стала такою ж шалавою, як усі інші жінки, котрими він їх вважав до зустрічі із нею. І його кохана дружина виявилася такою ж шльондрою, як і усі інші дівчата, з котрими він мав справу, при тому, що Каріна віддала йому свою цноту, а потім так просто усе закреслила, так просто наплювала на його кохання, його почуття до неї. Він так і не оговтався після того. Його щира любов до неї зникла так раптово, як і зародилася у його серці одного дня. З того часу кохання Коля вважає вигадкою, казочкою для дорослих, проте наївних людей, котрим хочеться бути комусь потрібними, аби не відчувати себе самотніми у цьому жорстокому світі. А йому не потрібна була любов. Він був щасливий і без цих «вдихів і видихів», тому що у нього була його донечка, котру він боготворив і любив безмежно, і котра також його любила щирою дитячою любов’ю. А більше йому і не було нічого потрібно!

-Глянь, яка красуня! – почув Коля чийсь голос біля себе. – Ти тільки глянь, яка у неї апетитна попка! Так би і зжав її своїми долонями!

Горський, отямившись від спогадів, що так раптово на нього нахлинули, відсторонивши його від усіх присутніх у залі, побачив перед собою чоловіка, що сидів на тренажері, і замість того, аби пихтіти від виснажливих тренувань, він стогнав від споглядання однієї кралечки, котра займалася так активно вправами, вихиляючи своїми симпатичними сідничками то вправо, то вліво, не помічаючи навіть того, що усі чоловіки у залі без винятку замість того аби займатися спортом, займалися витріщанням на її сексуальні форми.

-Нічогенький задок! – підтримав Коля розмову і собі ставши витріщатися на Королеву спортзалу.

-Нічогенький?! – здивувався чоловік, поглянувши на Колю, як на прокаженого. – Ти, що імпотент якийсь?!

-Та ніби не помічав такого за собою, - трішки образився Коля на чоловіка.

-То може у тебе поганий зір, друже?! – не здавався той, намагаючись вияснити причину його байдужості до красуні, від котрої у всіх мужиків слюнки текли.

-І з цим усе у мене в порядку.

-То значить у тебе щось не в порядку з твоєю головою, - закінчив чоловік.

-І із головою у мене все гаразд. Я недавно перевірявся.

-Тоді ти із тих… - мовив обережно чоловік, ставши повільно від нього відсуватися. – Із тих голубих!

-Я не із тих голубих, не хвилюйся ти так. І можеш від мене не відсуватися. Я на тебе не накинуся. Ти не у моєму смаку, друже.

-Тоді чого у тебе навіть слюнки не течуть від таких шикарних форм, коли у мене уже давно стоїть?