Коля і Оля

Частина 59

 

     

 

        Коля стиснув від болю зуби, згадавши свою покійну матір. Яка все-таки сумна і страшна доля виявилася у його рідної кровинки! Таке навіть страшне придумати! А життя така сука, що придумала такі страшні миті для бідолашної дівчини без жодних докорів сумління!

       Насправді так званий жених із Грузії Алі виявився сутенером, котрий знаходив таких дурочок, на подобі Горської на курортах і вдавав страшно закоханого чоловіка, заманюючи дівчат поїхати з ним до Туреччини, аби там зробити їх забавками для багатих мільйонерів. Правда, Таня виявилася іще незайманою, і так просто її заманити у Туреччину  Алі не вдалося. Тому йому прийшлося на ній женитися, що для нього, як для мусульманина – українське вінчання в церкві нічого не значило. Та й йому дуже хотілося бути першим чоловіком, котрий зірве цвіт цієї красуні. Він так і зробив, коли вони поїхали у медовий місяць до Туреччини. А уже після того, як він вдосталь насолодився принадами дівчини, заявив їй, що тепер вона має відпрацювати гроші, котрі він витратив на так  зване весілля і на їх медовий місяць. Коля не знав через, що прийшлося пройти його матері, поки вона не дісталася рідного Кривого-Рогу. Він тільки міг собі представити ті моторошні картини її перебування у Туреччині. Як вона вирвалася із світу проституції – нікому не було відомо. Ходили правда, різні плітки. Одна краща іншої. А дванадцятирічного хлопчика гріла думка про те, що її матір все-таки відпустив сам Алі, котрий вважав народженого нею сина своїм власним. Тому дозволив Тані поїхати додому і там виховувати дитину. Коля у це вірив, тому що той факт, що він безбатченко ніяк не вкладалося у його голові. Тому Горський вважав дідуся єдиним батьком, котрий був у його житті, котрий усьому його навчив, поки був живим. Смерть єдиного чоловіка у його житті стало страшним випробуванням для Колі. Дідусь не витерпів смерті єдиної доньки і помер уже за місяць після її похорон. Хоча і він ніколи не розповідав внукові про свої справжні почуття, і ніколи не показував свого болю, але хлопчик знав, що старий дуже любив його матір. І тому було дуже боляче бачити, як його красуня і розумниця-донечка перетворилася на місцеву хвойду-наркоманку, котрої шарахалися усі її колишні знайомі, і котрі її стали зневажати і цуратися, як прокаженої.

        Коля любив згадувати ті моменти, коли дідусь розповідав історії із дитинства його мами, показуючи при тому її фотографії, на котрих вона була зображена рожевощокою дівчинкою із білосніжним волоссям і із світло-голубими очима, кольору весняного неба, як завжди їх називав сам старий чоловік. На фото його мама виглядала справжнім ангелочком. Ще тільки прикріпити їй крила до спини – і хоч на вівтар святості можна ставити! Чому такою жорстокою виявилася доля до його матері? Чому  така світла і  тендітна дівчинка пережила такий сором, насильство і наругу над собою?

         Витерши пальцями сльози, котрі скотилися по його щоках, Горський знову глянув у небо, голубизна якого нагадала чистий колір очей його покійної матері.

         «Будь щаслива, моя люба матусю! Хай там у другому житті твоя доля виявиться кращою, аніж вона була у цьому! Де б ти зараз не була – я завжди тебе пам’ятатиму!»

         Також колір неба чоловікові нагадував очі іще однієї дівчини, котра відіграла у його житті таке важливе значення у формуванні його моральних принципів і подальшого ставлення до жіночої частини людства. Як кажуть, перше кохання, чи воно взаємне, чи ні, відіграє ключове значення у житті будь-якої людини. Правда, якщо воно світле і чисте, а ще й тим більше – взаємне, в подальшому житті  така особа сприймає життєві негаразди з усмішкою на обличчі, і вона обов’язково вірить у існування таких величних і щирих почуттів.  А от, коли перше кохання було невзаємне, або таке, що принесло багато страждань і неприємностей, то така людина в майбутньому буде неодмінно ставитися до протилежної статі із погордою і із неприязню. І така людина не зможе пояснити свого ставлення, коли її про це запитають, тому що ця незадоволеність протилежною статтю ховатиметься десь дуже глибоко у підсвідомості.

        У Горського ж були двоякі почуття до його першої любові – Ані Дьоміної, першої красуні школи. Та й і сам Горський вважався, як часто кажуть,  «першим хлопцем на селі». Їх усі вважали такою красивою і ідеальною парою, що усі їм завидували і провіщали, що відразу після школи вони одружаться, і  решту років свого життя вони проведуть разом, допоки смерть їх не розлучить. Та на жаль, насправді вийшло не так, як усі їм передбачали. Напевне, все-таки зурочили люди їхні ідеальні стосунки. А почалося усе летіти в прірву на випускному вечорі в дев’ятому класі, коли на пораду одного однокласника, думкою чийого, він дуже дорожив, Коля замовив Ані пісню. Він вибрав красиву, ніжну мелодію, котра мала показати наскільки щирими і світлими були його почуття до неї.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше