Частина 43

          Після розмови із Панчо власниця «Невський бістро» підійшла до подруги, котра уже з’їла дві порції смаженої курочки і запеченої картоплі.

         - І куди у тебе стільки влазить, Катюшо?! – дивувалася Оля, і собі замовивши сніданок, тільки не такий ситний, як у подруги. – Їж, їж – і не поправляєшся ні на грам!

        -  Ну, ти що забула, де я працюю, Олю! Хіба фітнес-тренер має право виглядати, як її клієнтки-корови! До мене би тоді жодна свинка-парасинка не записалася.

        - Гарної  ж ти думки про своїх клієнток! Котрі, до речі, тебе кормлять тим, що до тебе ходять і платять за твої заняття, мріючи, аби ти їм допомогла скинути кілька кілограмчиків сала і їхніх жирових відкладень, котрі накопичилися за багато років обжерства і неробства.

      - Олю, не будь злючкою! Хватить мене повчати. До речі, і тобі немає на що нарікати. У тебе така шикарна фігура, котрої у мене ніколи не буде! На жаль, будовою тіла я трішки не вийшла! Сиськи у мене – во! – Катерина показала руками розмір своїх грудей. - Як у корови - вим’я! А жопа взагалі у мене такою, як у тебе не буде ніколи, скільки би я часу її не підкачувала присіданнями. Єдиний шанс – пластична хірургія. Але лягати під скальпель, я тобі чесно скажу, подруго, страшенно боюся.

      - Ти що! Не смій про таке навіть думати, Катю! – стала картати Оля подругу. – А то замість симпатичної попки зроблять тобі ще другі цицьки! Будеш тоді, як Дженніфер Лопес ходити!

      - Сплюнь, Олько! А то ще накаркаєш!

      - Ти що насправді зібралася це зробити? – здивувалася Оля, витріщившись на Катерину.

      - Так, - скромно відповіла Катерина, опустивши очі, і лише зрідка зиркаючи на подругу. - Ну, а що мені робити, коли мій задок такий плаский, скільки би я не присідала, і крім того ще й не подобається Ніку! – надула вона незадоволено губки.

      - Кому-кому? Тому ...

      - Так, Колеві.

       - Чому ти його так називаєш?

       - Бо мені страшенно не подобається ім’я «Коля» і «Микола». Проте, він страшно злиться, коли я його називаю Ніком або Ніколя.

       - А звідки ти взяла, що йому не подобаються твій зад? – поцікавилася Оля.

        - Знаєш, подруго, навіть не знаю, як тобі про таке сказати.

      - Ти так говориш, ніби це мене якось стосується. Ну, кажи, як є. Чого б мене це мало чимось зачепити.

     - Ще й як зачепить, коли я тобі повідаю.

      - Ну, то давай – відай! – мовила Оля, важко здихнувши, ніби готовлячи себе до чогось такого, що їй не сподобається.

       - По-перше, йому подобається твоя попа, - повідомила Катерина, згораючи від ревнощів. – А по-друге, не тільки йому одному. Усі чоловіки у спортклубі на тобі звихнулися! Хіхікають, шепчуться, як малолітні шмаркачі, роздивляючись у мобілках  один одного фотки із твоїм задом. Ніколя, правда, у цьому участі не бере. Проте, все-таки робить це на самоті. Я маю на увазі, що милується і, певне, що фантазує еротичні сценки із твоєю участю.

       - Що?! – викрикнула Оля так голосно, що пів кафе обернулося на її крик. Помітивши це, вона продовжила говорити уже тихіше, проте все ще із піднятою інтонацією. – Звідки ти це взяла? Та він мене ненавидить!

       - Помиляєшся, подруго. Як би мені цього не хотілося, і якби мені боляче не було тобі про це повідомляти. Але чоловік, у мобільному телефоні якого зберігаються фотки жіночої попи, зрозуміло, що запав на неї.

       - Що?! – знову голосно викрикнула Оля, повернувши усі голови присутніх у кафе в свою сторону.

       - Спокійно, дихай глибоко, - стала Катерина заспокоювати подругу, котра перебувала в на пів шоковому стані. – Чого б я так реагувала, як ти?! Та ти повинна тішитися, що мужики фоткають твої сідниці і потім хизуються один перед  друзями, що мали змогу милуватися най симпатичнішою попкою, котру їм доводилося бачити!

       - Ну, Катю, мене це чомусь не дивує, що ти таке збочення мужиків вважаєш нормальним! Тому що ти сама збоченка!

       - І що, ти хочеш сказати, тобі ні каплі не лестить думка про те, що усі чоловіки вважають твій зад най симпатичнішим?!

       - Ну, звісно, мені це лестить. Але якщо Люсьєн дізнається, що хтось тримає фотки мого заду у своєму мобільному, то він...

      - Що він? Нічого він не зможе з цим зробити. Хіба що одягне тебе у паранджу! Та й крім того, він повинен тішитися тим, що може торкатися такої звабливої попки, як у тебе, в той час, як інші чоловіки можуть про таке тільки мріяти і на відстані пускати слюні!

     - Катю, а звідки ти рішила, що то саме моя м’яка частина на фотках? – спокійно і тверезо запитала Оля, коли прийшла до тями. – Я ж реалістка! І знаю, що не я одна являюсь власницею красивих сідниць. У світі таких багато.

       - З цим я з тобою погоджуся. Правда, скажи мені, чи у багатьох жінок є на лівій частині сідниць татуїровка у вигляді метелика?

        Оля мовчала, затамувавши подих. Було помітно по її напруженому обличчю і насуплених бровах, що вона розмірковує  над чимось, що дуже її зачепило за живе.