Частина 33

Коля глянув уважніше на дівчину, котру усі чоловіки у залі неофіційно вважали Богинею Краси і дати їй титул «Найсексуальніша і найапетитніша попка». Світло-каштанове волосся із кучерями; струнка талія, яку так і хотілося зжати у своїх обіймах. І правда була на стороні усіх осіб чоловічої статі, - Колі також страшно закортіло зжати дівочі сіднички у своїх руках. Його долоні самовільно аж зжалися, представляючи собі ось це задоволення. Від таких думок його «товариш по штанях» також прокинувся, хоча як він себе не стримував. Той собі просто жив своїм життям, реагуючи на те, що йому хотілося, і зовсім не звертаючи уваги на той факт, що у загально-міських місцях так себе поводити не можна.

«Бідолашний чоловік, котрий є її коханцем! – подумав Коля. – Нелегко йому приходиться з нею, знаючи, що у кожного мужика при тільки одному погляді на його дівчину відразу усе «прокидається і встає»! На його місці я би одягнув таку кралю у паранджу, щоб ніхто не міг витріщатися на мою власність. Це право тільки законного чоловіка – милуватися принадами дружини! А ще б краще я взагалі закрив її за сімома замками, аби раптом, хто не посмів навіть пальцем доторкнутися до такої краси. Ото я ревнивець і власник виявляється! Ніколи за собою такого не помічав! Ніколи не хотів одягти Каріну і паранджу чи закрити у сімох стінах від усіх інших. Та правду кажучи Каріна і близько його так не збуджувала. А ось ця кралечка завела його з пів обороту, на відстані. А що би було, коли б вони зосталися наодинці з нею?!»

«Бідний її чоловік! Хоча ні, навпаки щасливчик! Володіти таким  скарбом, яким є ця чарівна незнайомка! Це прямо казка! Торкатися  її божественного тіла, пестити, голубити і цілувати усе, до чого змогли б дістатися чоловічі руки і губи – було б найбільшим задоволенням кожного мужчини у цьому залі! Та й не тільки у цьому, обмеженому чотирма стінами, приміщенні, а й у всьому світі!»

Коля тепер також, як і усі інші чоловіки у залі, займався не спортом, а спогляданням принад сексуальної незнайомки, котра пробуджувала у чоловіків їхні інстинкти проти їх же волі. Обличчя красуні він не бачив, оскільки вона була весь час спиною до нього. Та й цього йому було достатньо!

-Що, бачу, і ти накінець-то роздуплився? – запитав Горського сусід по тренажеру. - І приєднався до нашого фан клубу Ольги Невської?!

-Кого?! – Коля ледве не упустив багато кілограмову штангу  на себе, не зробивши таким чином із себе євнуха. Хоча можливо  для нього було б краще стати саме таким, аніж аби у нього «стояло» на цю шалаву і хвойду, котрою була Невська. «Ну, і не дивно, чому у нього така реакція на якусь бабу! На чесну і порядну дівчину - такого б не було! Це тільки така розпусна дівка, якою є вона, може так діяти на чоловіків!»

-Слюні витри, друг, і рот закрий, а то онде її жених іде із віником квітів. Краще сказати цілою копицею троянд! Ще побачить твою реакцію і дивись – тобі буде кирдик! Він у неї ревнивець ще той!

-Ну, на його місці я би був таким же! – почули вони голос зі сторони.

Повернувшись, вони побачили біля себе ще одного фана Ольги Невської, котрий стояв біля них і тупо витріщався на дівчину, навіть не приховуючи свого лукавого, зацікавленого погляду.

«Як я відразу не догадався, що та незнайомка - якась фіфа, котра крутить вміло своїм задом перед чесними чоловіками, доводячи їх до сказу?! Скромна і чесна дівчина так не може впливати на порядних мужчин! Доводити їх до такого стану, що у штанях стає жарко і вузько!»

Коля подумав, що погано зробив, що не одягнув широкі шорти, як зробили інші мудрі чоловіки у залі. Його вузенькі спортивні штани усім бажаючим відкриють його справжній стан, коли він підніметься з місця. Більш за все на світі, він зараз бажав бути у тій же паранджі, в котру він недавно хотів одягти «причину» його теперішнього клопітного стану, аби скрити реакцію його тіла на цю шалаву.

-О! О! Ви тільки подивіться – він став перед нею на коліна!

-Що він їй цікаво плете?

-Напевне, вибачається? Я чув, що вони були посварилися. Він нібито їй зрадив!

-Зрадив?! Як можна хотіти когось іншого, коли ти можеш трахати ось таку кралечку, як Невська? Він, певне, якийсь ненормальний!

-До речі, я чув, що вона також йому зрадила, аби помститися тому зраднику.

-Хотів би я бути на місці того щасливчика, котрому так повезло! Я б тоді точно украв би цю лялю у того француза. Такий шанс випадає один на мільйон! Я би не профукав такої удачі!

«А я от профукав! – подумав Коля. – Знали би вони, що перед ними сидить саме той щасливчик, що мав можливість захомутати саму Невську! Так-так, саме мав таку можливість, але не скористався  нею. Хіба можна було таке зробити із п’яною в дупель дівчиною, котра на ранок навіть його імені не згадала б, не те, що самий процес їхнього спаровування?! І до речі вона дійсно нічого не памятає, якщо вірити її словам. Вона до сих пір думає, що зрадила своєму жениху із ним. І  хай так залишається!»