Сигнал тривоги розірвав нічну тишу. Сектор «Зеро» — гетто на околицях міста — спалахнув протестами. Тисячі людей вийшли на вулиці через новий закон про обмеження енергії. Поліція отримала наказ «Очищення».
Марк сидів у броньованому транспорті. Його напарники жартували, перевіряючи зарядні блоки гвинтівок. Для них це була гра.
— Сьогодні буде багато червоного, хлопці, — посміхнувся один із них.
— Люблю, коли вони яскраві. Легше цілитися.
Коли двері транспорту відчинилися, Марка засліпило. Весь майдан був залитий багряним. Сотні людей у візорі «Аргуса» палали червоним кольором. Це був сигнал «Критична загроза».
— Вогонь на ураження! — пролунав наказ у навушниках.
Марк діяв як автомат. Його тіло було натреноване до досконалості. Постріл — падіння. Постріл — падіння. Він не чув криків, лише сухий звук спрацьовування електромагнітного затвору. У його світі не було людей, лише червоні мішені, які треба було погасити.
Раптом одна фігура виділилася з натовпу. Вона не тікала. Вона нахилилася над кимось, хто впав, намагаючись відтягнути поранену дівчинку з лінії вогню. «Аргус» замиготів фіолетовим, а потім вибухнув яскраво-червоним, майже випалюючи сітківку ока Марка.
— Пріоритетна ціль, — підказав голос ІІ.
Марк взяв упредження. Його палець плавно натиснув на спуск. Важка куля влучила точно в груди. Постать відлетіла назад, вдарившись об стіну.