ПОЕТИЧНІ ПЕРЕКЛАДИ

Прилетіла чайка (переклад)

Прилетіла чайка, звістку принесла:
«Куюк-Тук червоним пломенем пала».
Та про це я знаю. Бачив уві сні
Цей кумач кармінний квітів навесні.
Розцвіли тюльпани в райському кутку,
уквітчали землю на Куюк-Туку.
Полум'яне море ллється в крутояр,
втілюючи образ досвіткових хмар.
Не бентежся, чайко! Звістка чарівна,
та благу новину передбачив я.
В захваті дивлюся на твоє крило,
Бо мені крилатим бути не дано...
Хоч ти маєш крила, а я пару рук,
порівну нам милий острів Куюк-Тук.

22.02.2019

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Автор: Николай Ничипорук

  Прилетела чайка

Прилетела чайка, принесла мне весть:
«Куюк-Тук украшен алым цветом весь».
Я об этом знаю. Видел цвет во сне.
Этот сон навеян был весною мне.
Расцвели тюльпаны в дальнем далеке́,
украшая землю на Куюк-Туке́.
Огненное море разлилось до круч,
образ повторяя предрассветных туч.
Не смущайся, чайка! Твой восторг мне мил,
но благую новость уж предвосхитил.
На твоё гляжу я белое крыло...
Мне не быть крылатым – что ж, не повезло...
Хоть имеешь крылья, я ж лишь пару рук,
поровну нам дорог остров Куюк-Тук.

История cоздания стихотворения:

Куюкт-Тук, это остров на сиваше рядом с полуостровом Чонгар. Этот остров входит в состав Азово-сивашского заповедника. Он покрывается цветом тюльпанов в конце апреля, но я опередил события.

––––––––––––––––––––––––

В цьому є сіль (переклад)

Відпочивши у Лімбі, розлукою маючись, обираю зійти в піднебесну юдоль...
У житті цьому знову рятуюсь, кохаючи, ти - безстрашний мій лицар і мій ти король.
Що було - то навіки, на хард все записано - непохибно-зразковий любові конспект:
Це є ти, безсумнівно, які вже там ризики? Досить погляду тут... і - ми маєм коннект!
Наші ігри - без правил: з обриву - в колОворот... У бездонні ми світла знаходимо слід...
Не потрібні басейни з рідким хлорувАнням вод, замість штампів-контрактів - любові обіт.
Все збувається просто, без пауз та іншого... У кружлянні навколо своєї осі,
На межі стріч-прощань не жадатиму більшого, точно знаючи: вічні ми. В цьому є сіль.

23.02.2019

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Автор: Арина Дмитриева

  И в этом - соль

После отдыха в Лимбе, разлукой маясь, выбираю спуститься в Земли юдоль…
В этой жизни я снова в тебе спасаюсь, ты - бесстрашный мой рыцарь и мой король.
Всё, что было – навеки, на жёстком диске - безошибочно-точный любви конспект:
Это – ты, несомненно, какие риски? Тут достаточно взгляда... и – есть коннект!
Наши игры - без правил: с обрыва - в море… В глубину погружаясь, мы видим свет…
Не нужны нам бассейны – купаться в хлоре, вместо штампов-контрактов – любви обет.
Всё сбывается просто, без долгих пауз... Время тихо сожмётся в секунду-ноль,
И на грани «встречаю» - с тобой прощаюсь, зная точно: мы – вечны. И в этом - соль.

––––––––––––––––––––––––

Епiзод нескiнченноi гри (переклад)

Час поглинає безжально всі грані реальності,
Хронос піском засипає світів береги,
Млява химер в закапелках святої дуальності,
Тої, що раптом зникає у чорній дірі.

Хаос з Ефіром - мозаїка дикого космосу,
Ерос панує в основі зв'язків світових,
Квітка Життя набула ніжні обриси Лотоса,
Вітер та полум'я в танці зірок наднових.

Напрям Початку-Кінця є дорогою Вічності,
Снів та ілюзій вуаль - візерунок Буття,
Двоє зустрілись давно в порожнечі хронічності,
Щоб відображення бачити істини «Я».

Ми, ніби грані, безмірного і безлімітного,
В тисячний раз відродились в еонах-віках.
Щоб безтурботність пізнати та смисли «Великого»,
Знов пробудились в дочасно-незглибимих снах.

Як і раніше підспідки усі зачаровані,
Задуми вічності знати призначено нам,
Десь у глибинах Себе вони є, але ховані,
Жити - живемо, то й пошуки ці по зубах.

Час поглинає безжально всі грані реальності,
Зоряний пил засипає світів береги,
Цей бо сюжет на підґрунті законної даності -
Лиш епізод нескінченної вічної гри.

25.02.2019

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Автор: Цвелих Володимир

Эпизод бесконечной игры

Время стирает безжалостно грани реальности,
Хронос песком засыпает живые миры,
Призрачно всё в закоулках священной дуальности,
Что поглощается недрами чёрной дыры.

Хаос с Эфиром - мозаика дикого космоса,
Эрос - основа стихии Земли и Воды,
Жизни Цветок приобрёл очертания Лотоса,
Ветер с Огнём кружат в танце сверхновой звезды.

Путь от начала к Концу стал дорогою Вечности,
Снов и иллюзий вуаль - как узор Бытия,
Встретились двое давно в пустоте Бесконечности,
Чтобы познать в отражениях истину «Я».

Мы, будто грани, безмерного и безлимитного,
Тысячи раз возрождались в эонах-веках.
Чтоб познавать безмятежность и смыслы «Великого»,
Вновь просыпались в безвременно-истинных снах.

Тайны сокрыты по-прежнему и запечатаны,
Замыслы вечности нам предназначено знать,
Где-то в глубинах Себя они есть, но запрятаны,
Жизнь продолжается, - значит, мы будем искать.

Время стирает безжалостно грани реальности,
Звёздная пыль засыпает живые миры,
Этот сюжет, как основа с законами данности -
Лишь эпизод бесконечной и вечной игры...
......................................................

––––––––––––––––––––––––

Коли в душi вiсiмнадцять (переклад)

Ти вісімнадцять в душі відчуваєш.
Хочеться співу і в танці кружлянь,
Часу, яким напуватися маєш,
В мріях літати без зайвих вагань.