ВІРШІ 2025 р

Дзиґа часу

Там, де дійсність павутинням сплутана 
Й оцифрована сучасна гра,
Долі вісник надтвердими сту́пами
Чимчикує, ідучи крізь яр.

Приспів:
Дзиґа часу набирає обертів –
Безперервною здається мить.
Люди схожими стають на роботів
І по-іншому життя стримить.

Світ шукатиме вночі просвітлення,
Бо незрячими здаються дні,
Та під шатами небес проситиме,
Щоб не гасли у серцях вогні.

Приспів:
Дзиґа часу набирає обертів –
Безперервною здається мить.
Люди схожими стають на роботів
І по-іншому життя стримить.

08.02.2025

Стисла спіраль дороги

Стисла спіраль дороги – ніби по колу хода.
Шляхом відносно довгим тягнеться днів череда.
Сни в кольорах ожини яв остаточно зітер.
Тяма коли пружинить, час поглинає етер.

Все, що було та буде, є в одночасся й нема.
Темрявий шар полуди лущиться пак недарма.
Стисла спіраль дороги – ніби по колу хода.
Шляхом відносно довгим тягнеться днів череда...

23.02.2025

Без зайвих слів

Я довго гралася в пії́тку,
Нани́зуючи намисти́ни слів
На віршува́льну оксами́тку
Під збу́рювальний контрове́рзи спів.
Веде крізь вакуум пустелі 
Зало́мисто-зигзагува́тий шлях... 
Якщо стриба́єш вище стелі, 
Ймовірно, що украй поїхав дах...

Нехай іронія поглине
Даремно витрачений час –
На певні я чекаю зміни,
Які от-о́т спіткають нас...

21.03.2025

А знаєш…

А знаєш, я все розумію... 
Інакше й бути не могло: 
Ту поетичну ейфорію
Снігами втрати замело,
І вже навряд чи відігрію
Оклякле в мороку стебло...

А знаєш, я у карму вірю...
Чуття нам душу сповило́,
Коли стелилось по узгір'ю
Духмяне ми́ртове зело́,
А потім хтось вклонився звірю –
Цей світ ще той хамелеон...

23.03.2025

Кажу лише те, що мушу…

Найважче – це просто жити
Й радіти маленьким дрібницям,
Бо змушені ми тужити 
У цьому становищі ницім.

Найлегше – упасти в розпач,
Де злоба й нена́висть заклята.
Тих, що на шляху все трощать,
Спіткає кармічна відплата.

Не треба чорнити душу,
Не треба плямити притомність.
Кажу лише те, що мушу...
Чи краще мовчати натомість?

24.03.2025

Катаклізми

Масштабні катаклізми... кліматичні зміни...
Найгіршого сценарію не хочу.
Утім, людей багато від стихій загине –
То ніби світоустрій хтось наврочив,
Стягаючи на землю купу бід.

Масштабні катаклізми... планетарні зміни...
І розвиток подій, на жаль, невтішний.
Потрібно терміново припинити війни
Й напружитись навколо спільних рішень,
Рятуючи від згину вбогий світ.

29.03.2025

Ціна очищення

Ти розумієш, що коїться у світі?
Що людство потрапляє в кут глухий?
Ми вже сьогодні, цієї саме митті
Загальні повертаємо борги...

І вже немає значення, хто гірший, 
Бо ми, як вид, являємо загрозу... 
Ще зовсім трохи й буде не до віршів,
Поглине нас буття жахлива проза...

Ціна очищення зросла.
І вже пред'явлено рахунок. 
Благаю, позбавляйтесь зла!
І може прийде порятунок...

08.04.2025

Перехід

Світ тупцює біля прірви,
Злуда тягне ланцюги.
Перехід на інший рівень.
Чисті зерна без лузги 
В нову дійсність сіє вісник
Вчас завбачених подій.
Недолуга ж думка висне
В колі мислень без надій
На склепіннях несумісних 
В акті злетів та падінь.

Світ тупцює біля прірви,
Топче ніжками пирій.
Перехід на інший рівень
Ніби крізь бджолиний рій...

27.04.2025

В ніч фіа́лково-ліло́ву

В ніч фіа́лково-ліло́ву,
Де лощи́ть озерний глянс,
Дощ шепоче колискову.
Тихий шепіт вводить в транс
Хмаролова...

Квітка серця розгортає
Лазуро́ві пелюстки.
Сенси, зібрані у зграю,
Підсвідомості пастки
Оминають...

У бузко́во-віоло́ву
Піднебесну височінь
Потрапляє склі́нне* слово 
Шепітливчика вночі 
Тихим соло...

*Склі́нний (діал.) - ласка́вий

11.04.2025 – 06.05.2025

Краса буттєвості

Гірлянди зоряні повисли над хатами,
В садочку тьохкає у тиші соловей, 
Весняний легіт ніби подих Гаутами –
Ясна́ часиночка для серця мов єлей.

Краса буттєвості природної малює
Світобудови вдосконалену модель. 
Але, на жаль, існує інша паралель
У цім житті, де сили зла на світ полюють,
А очмана́ красу буттєвості ґвалтує.

03-07.05.2025

Зайві пазли

Зайві пазли небезпечні,
Бо спотворюють свідомість
В атмосфері суперечній,
Де пере́вертнева совість.

Пазли, втулені в картину, 
Ті, що створюють проформу,
Я знайду та тихо вийму
З узвича́єної норми.

Мотлох, згорнутий до купи,
Має бути на смітниці,
Бо втуля́ння зайве губить
Світ у цій картині ницій.

17.05.2025

Чуття мінливого убогий епілог

Часами сходяться й розходяться дороги,
але... у кожного свій шлях...
і діалоги переходять в монологи,
які стечуть по риштака́х
в колодязь пам'яті чи в урвище знемоги...
або... зотліють у вірша́х
чуття мінливого убогим епілогом...

19.05.2025

У прозорій склянці обставин

У прозорій склянці обставин,
Що складають сукупність умов,
Консервую зчитані глави
З потайної чернетки думок.

Ну а зовні злива періщить,
Заливаючи простір слізьми́.
Емоційний пелех на днищі
Відображує дійсність, де ми

Малювали кі́льця строкаті 
В ланцюжку невимогливих мрій
Та отримали в результаті 
Ілюстрованих жалощів стрій.